Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей з моменту народження до досягнення ними повноліття, або до досягнення 23 років, якщо дитина продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги.

     Проте в житті часто виникають ситуації, коли один із батьків, на утриманні у якого перебуває дитина, досить довго не звертається до суду про стягнення з іншого аліментів. В результаті чого виникає питання чи можна буде стягнути аліменти за попередній період.

     Бувають ситуації коли у споживачів житлово-комунальних послуг, в силу життєвих обставин, накопичуються борги за квартиру, які наслідки можуть чекати на них, роз’яснимо детально.

     Найперше, що може зробити компанія-постачальник комунальних послуг це нараховувати пеню згідно укладеного договору, але її розмір не може бути більшим 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Також постачальник комунальних послуг може відключити споживача від газу або електроенергії. І на кінець постачальник має право звернутися до суду для стягнення заборгованості за комунальні послуги.

     Однак, перед тим як компанія-постачальник буде мати намір відключити споживача від комунальних послуг, вони зобов’язані повідомити споживача ПИСЬМОВО за 3 дні до відключення, але не раніше ніж за 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, щоб останній мав зможу до дати припинення постачання комунальних послуг оплатити свій борг, укласти договір реструктуризації комунальних послуг із постачальником або якщо він не згідний із заборгованістю подати заяву до постачальника послуг в якій ініціювати перерахунок комунальних платежів.

     Статтею 42 Кодексу Законів про Працю України передбачено хто має переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

     Так, зокрема, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку суд при розгляді трудового спору повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

     Статтею 19 Закону України "Про відпустки" передбачена додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідно до положень даної статті жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

     За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

     Земельна частка (пай) — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

     Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

     Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

     Особа може змінити своє прізвище на дошлюбне під час розірвання шлюбу в судовому порядку, вказавши це у позовній заяві.

     На сьогоднішній день дуже поширеними є випадки викрадення автомобілів для здійснення шахрайських дій та розбір на запчастини. Із метою протидії на законодавчому рівні відповідні зміни було внесено до статті 289 Кримінального кодексу, зокрема за незаконне заволодіння транспортним засобом вже не буде покарання у вигляді штрафу, а такі дії каратимуться обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той же строк.

     Також встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої за ті ж дії, винні повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщопредметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого складає від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 105 100 до 262 750 грн.).