Cтаття 19 Земельного кодексу України встановила, що за основним цільовим призначенням всі землі України поділяються на 9 категорій, наприклад такі як, землі сільськогосподарського призначення або землі житлової та громадської забудови.

     У свою чергу, в кожній категорії земель встановлено кілька видів цільового призначення земель, класифікація яких, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

     Поділ земель визначає розподіл земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

     Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

     Фізичні та юридичні особи, згідно з ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, можуть бути ініціаторами зміни виду цільового призначення тільки земельної ділянки, що знаходиться в їх власності або земельної ділянки, яка на момент подачі клопотання хоча і є власністю територіальної громади, проте знаходиться в їх користуванні. При цьому така зміна цільового призначення землі не тягне за собою зміну власника або користувача земельної ділянки, вона продовжує залишатися у власності територіальної громади.

     Проте положення Земельного кодексу України не дає право одночасно ініціювати зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності територіальної громади, щодо якої у таких осіб відсутнє право користування, і передачу такої земельної ділянки їм у власність на підставі одного проекту землеустрою щодо її відведення.

     Зміна цільового призначення землі сіль господарського призначення здійснюється на підставі проекту землеустрою. Але, в Україні діє мораторій на купівлю-продаж земель сіль господарського призначення, який свою дію також поширив на зміну цільового призначення певних видів земель, а саме:

     - з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

     - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

     - земельні частки (паї);

     - сільськогосподарські землі державної або комунальної власності.

     Що стосується самого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, то він включає в себе наступні кроки:

    Крок 1. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Щоб змінити цільове призначення ділянки, необхідно розробити проект землеустрою щодо її відведення, але перед тим потрібно отримати дозвіл на його розробку.

     Що стосується до якого органу потрібно звернутися за дозволом, то, якщо земельна ділянка знаходиться в комунальній власності, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою приймають сільські, селищні, міські ради. У свою чергу, від географічного розташування ділянки, залежить в яку раду подавати відповідне клопотання.

     Якщо земельна ділянка знаходиться в державній власності необхідно звертатися до районних адміністрацій відповідної території, за винятком земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Адже такими землями завідує Держгеокадастр і його територіальні органи.

     Але якщо земельна ділянка знаходиться в приватній власності, отримувати дозвіл на розробку проекту не потрібно, оскільки проект розробляється за бажанням його власника.

     Крок 2. Розробка проекту землеустрою та його узгодження. Розробляти даний проект землеустрою можуть сертифіковані інженери землевпорядники. Між замовником розробки земельної документації і виконавцем землевпорядних робіт, укладається договір, в якому вказується вартість робіт і термін їх виконання, який не може перевищувати півроку. По закінченню своєї роботи землевпорядник крім «паперового» проекту, інженер землевпорядник також виготовляє електронний документ у форматі XML, який підписує своїм електронним ключем.

     Крок 3. Погодження проекту. Погодження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними у ст. 20 Земельного кодексу України, і в порядку, визначеному ст. 186-1 Земельного кодексу України. За погодження проекту землеустрою відповідні органи не можуть стягувати плату. А також не можуть вимагати документи, не позначені в уже згаданій статті 50 Закону України «Про землеустрій».

     Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути тільки його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

     Крок 4. Державна експертиза проекту землеустрою. Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

     Державна експертиза проводиться до затвердження землевпорядної документації, але після узгодження проекту землеустрою, про який йшла мова вище.

     Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» проведення державної експертизи є обов'язковим у разі зміни цільового призначення:

     - особливо цінних земель;

     - земель лісового фонду;

     - земель водного фонду;

     - земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

     Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі Держгеокадастра і його територіальних органів та мають високу кваліфікацію і спеціальні знання, а також висококваліфіковані фахівці або науковці, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону. Розмір плати за проведення державної експертизи становить 3 % від кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути менше 20 гривень.

     Крок 5. Затвердження проекту землеустрою. Проект землеустрою подається до органів, зазначених "в кроці 1" разом з клопотанням про його затвердження. Затвердження проекту землеустрою здійснюється в місячний термін з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом прийняття відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміна її цільового призначення.

     Крок 6. Внесення змін до Державного земельного кадастру. Для реєстрації таких змін спочатку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора із заявою, затвердженою Порядком ведення Державного земельного кадастру про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Ця послуга кадастровим реєстратором надається на безкоштовній основі.

     Що стосується порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у приватний власності, то зміна їх цільового призначення здійснюється за ініціативою їх власників. Тобто, перший крок (отримання дозволу на розробку проекту землеустрою) вже можна пропустити, а от наступні кроки пройти доведеться. Що стосується затвердження проекту, то, відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється:

     - щодо земельних ділянок, розташованих в межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

     - щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів - районними державними адміністраціями, а по земельних ділянках, розташованих за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

     Визначившись з компетенцією, потрібно подати проект землеустрою на затвердження.

     За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

          Начальник відділу

          Бережанське бюро правової допомоги                                                             Процик П.Б.