Роман Смик

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 06.04.1993 року
1918 - 2007 рр.
Меценат культури, фундатор музею та пам’ятника Богдана Лепкого в Бережанах, сподвижник популяризації творчості Богдана Лепкого.
Медичні студії відбув в університеті в Кракові та Берліні. В 1945 році осягнув ступінь доктора медицини на основі дисертації „Українська народна медицина”. У 1949-1950 роках працював директором лікарні в Баварії. В 1950 році виїхав до Америки. Ще під час навчання в гімназії займався музейництвом та журналістикою.

У США працював на церковно-суспільній ниві, в церковно-суспільній публіцистиці, пропаганди філателії та творчості Богдана Лепкого. Меценат та засновник фундації Богдана Лепкого при НТШ, опікун його архіву.

 

Володимир Савчак

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 04.08.1993 року
1911 - 2007 рр.
Володимир Савчак народився в Бережанах, випускник Бережанської гімназії.
Художник., меценат української культури. Побував в Америці, Канаді, Франції, Італії, Англії, де з успіхом проходили виставки його творів.
У Бережанському краєзнавчому музеї у фонді Володимира Савчака зберігається близько 200 робіт і особисті речі художника.

 

Степан Дудар

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 22.08.1995 року №94
1919-2006 рр.
Організатор Бережанського краєзнавчого музею, був його керівником, старшим науковим працівником. Автор багатьох краєзнавчих розвідок з історії міста.

 

Надія Волинець

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 31.07.1996 року №179
1946 р.н.
Організатор музею книги в Бережанах, автор-упорядник багатьох книг, науковий працівник Державного історико-архітектурного заповідника в м.Бережани.
Проживає в Бережанах.

 

Михайло Любунь

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 31.07.1996 року №179
1919 – 2004 рр.
Педагог, ініціатор і організатор спорудження пам’ятника УСС на Лисоні і Тарасу Шевченку в Бережанах.
У молоді роки був членом молодіжної організації „Плуг”, головою організації „Хліборобський вишкіл молоді”,брав активну участь в роботі „Просвіти”.
Був членом проводу районної організації Народного Руху України.

 

Богдан Лепкий

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 17.10.1997 року №321 посмертно
1872 – 1941 рр.
Письменник, художник, перекладач, громадсько-культурний діяч.
Учень і вчитель Бережанської гімназії.

 

Генадій Мороз

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 12.05.1998 року №32
1948 р.н.
Поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Володимира Сосюри.
Навчався в Бережанській середній школі №1, Бережанському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства. Бережанам присвятив понад 100 поетичних творів. Свою книгу „Замок дитинства мого” автор присвятив 620-літтю Бережан.
Проживає в м. Маріуполь, Донецької області.

 

Дмитро Мирон-Орлик

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 31.07.1998 року№76 посмертно
1911 – 1942 рр.
Провідник ОУН. Загинув у Києві. Пам’ятна дошка про його загибель встановлена на стіні будинку Національної опери в Києві. В 1998 році в с.Рай встановлено пам’ятник Дмитру-Мирону Орлику.
Середню освіту здобув у Бережанській гімназії та в Академічній гімназії у Львові. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. З юнацьких років брав участь у націоналістичному русі, став членом ОУН.
В час війни призначений провідником Північної похідної групи, очолював Крайовий провід ОУН. Заарештований гестапо в Києві. Вбитий під час спроби втечі із в'язниці 25 липня 1942 року.
Автор праці «Прикмети характеру українського націоналіста».

 

Богдан Стойко

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 18.03.1999 року№172 посмертно
1915 – 1998 рр.
Священик УГКЦ. Арештовувався і переслідувався за віру. Впродовж життя ніс слово Боже людям. У глибокій конспірації займався душпастирською роботою: хрестив дітей, відправляв Святі літургії, панахиди, вінчав і причащав.
Звання удостоєний за видатні заслуги перед громадою міста Бережани у справі національної духовності та історії.

 

Юрій Борець-Чумак

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 18.03.1999 року№172
1923-2006 рр.
Ветеран ОУН-УПА, письменник, меценат, житель Австралії.
У 1942 році вступив в УПА. З боями пройшов з 1942 до 1947 року через Україну, Чехословаччину. Доля занесла його в Австралію.
У своїх книгах „Рейд без зброї”, „З найкращими”, „Діалог небайдужих”, „Мала історія України”, „Шляхами лицарів ідеї і чину”, „За Україну, за її волю” описує справжню історію ОУН-УПА, її визвольну боротьбу. Багато книг безкоштовно залишено в Бережанах.
Його коштом відбудовано Монастирок в с.Лісники, оформлено зал УПА в Бережанському краєзнавчому музеї.

 

Богдан Тихий

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 06.07.2000 року №484
1950 р.н.
Закінчив Бережанську середню школу №1, Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства, Львівський політехнічний інститут.
Краєзнавець, дослідник історії рідного краю. Зібрані ним фольклорні записи та краєзнавчі матеріали друкувались в районній та обласній пресі, багатьох книгах. Упорядник збірників „Берег моєї любові” (кн..1, кн..2), „Лисоня”. Ініціатор видання книг Богдана Лепкого „Казка мойого життя”, Геннадія Мороза „Замок дитинства мого”, Мирослава Кушніра „Оповідання та нариси”. В липні 2000 року вийшла книга Богдана Тихого „Золотий листок осінній”.
Богдан Тихий автор нового герба та прапора міста, прапора „Бережанської землі”, значка „Бережанам-620”, пам’ятного знака „50-річчя депортації українців з рідної землі в 1944-1947 роках”.
Картини художника Б.Тихого експонувались на виставках в Трускавці, Збаражі, Бережанах.
В даний час працює заступником директора Державного історико-архітектурного заповідника м.Бережани, до створення якого доклав чимало зусиль, і був першим його директором.

 

Тетяна Осадца

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 03.02.2000 року№412
1919 – 2008 рр.
Художниця. Пише олійними фарбами, визнаний майстер народного декоративного орнаменту, робить чудові керамічні вироби, писанки.
Пані Тетяна щедро обдарувала музеї України. Понад 60 її робіт знаходяться у Києві, Львові, Тернополі, Бережанах.
Закінчила Бережанську гімназію.
Проживає у США.

 

Осип Ковшевич

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 06.04.2000 року№452 посмертно
1855 – 1919 рр.
Полковник, доктор Осип Ковшевич, окружний комендант Військової округи Бережан в 1918-1919 роках. Ентузіаст козацької доби, військовий лікар належав до найвідоміших постатей українського громадянства в Бережанах. Меценат театру, купував квитки для своїх вояків і командирів, підтримував читальні „Просвіти”.
Похований на Бережанському цвинтарі. Одна з вулиць міста Бережани носить його ім’я.

 

Ярослав Старух

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 05.05.2001 року №656 посмертно
1910-1949 рр.
Син Тимотея Старуха, учень Бережанської гімназії. Брав активну участь в молодіжних організаціях, в хоровім і драматичних колективах. Студент права у Львівському університеті. У 1930 році заарештований, сидів у Бережанській тюрмі. Член ОУН, відповідальний за створення Українського Національного Комітету. Брав участь у Національних зборах, на яких проголошено Акт відновлення незалежності України 30.06.1941 року у Львові.
Довголітній член Проводу ОУН, редактор численних націоналістичних видань, лицар „Золотого Хреста заслуги”.

 

Михайло Клецор

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 22.06.2000 року №484
1908-2002 рр.
Секретар видавництва історико-меморіального збірника „Бережанська земля”,том 1. Володіючи фахом журналіста працював і редагував весь матеріал. Разом з головою комітету Євстахієм Манацьким довів видання до успішного завершення в 1970 році, віддавши цій праці майже 25 років.
Народився в 1908 році в с.Рай, закінчив Бережанську гімназію. Був активним членом ОУН, невтомно працював на культурно-просвітницькій ниві, аматор вистав, учасник хору, член „Просвіти”.

 

Євстахій Манацький

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 22.06.2000 року №484
1901-1982 рр.
Голова комітету історико-меморіального збірника „Бережанська земля”, том 1. (1965-1970 рр.).

 

Володимир Пришляк

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 22.06.2000 року №484
1908-1964 рр.
Організатор спонсорування історико-меморіального збірника „Бережанська земля”, том1.
Народився в с.Рай, навчався в Бережанській гімназії. Член ОУН, активіст громадсько-політичного життя міста. Пришляк В. відбудував церкву Пресвятої Трійці в м.Бережани

 

Володимир Бемко

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 22.06.2000 року №484 посмертно
1889 – 1965 рр.
Голова комітету історико-меморіального збірника „Бережанська земля”, том1.
Все своє життя Володимир Бемко присвятив праці і боротьбі за створення незалежної української держави. Був активним членом усіх українських товариств в Бережанах.

 

Тимотей Старух

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 05.05.2001 року №656 посмертно
1860-1923 рр.
З 1889 року проживав на території Бережанського повіту в Золотій Слободі. Належав до секції Українського Студентського Союзу, посол Віденського сейму. В 1915 році арештований і вивезений в Сибір. В 1918-1919 роках був посадником міста Бережани.
Обраний першим заступником голови Трудового Конгресу в Києві. В 1920 році знову заарештований поляками. Сидів у тюрмах Бережан і Львова.

 

Маркіян Шашкевич

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 02.08.2001 р. №714 посмертно
1811-1843 рр.
Український письменник, поет, культурно-громадський діяч, священник, речник відродження Західно-Українських земель. Зачинатель нової української літератури в Галичині. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая». Виступав за рівноправність української мови з польською.
Народився в сім'ї священника, навчався в Бережанській гімназії. В 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію і був вільним слухачем Львівського університету. По закінченні семінарії був священником по селах Львівщини.
Під час навчання в семінарії Шашкевич згуртував національно свідому молодь на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема, за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях, яка вплинула на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині.
У Бережанах збережено будинок, де проживав Шашкевич під час навчання в гімназії. Його ім’я носить одна з вулиць міста Бережани.

 

Василь Подуфалий

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 02.08.2001 №714 посмертно
1941-2000 рр.
… Все своє свідоме життя я віддав Україні, її народові.
(В. Подуфалий)
Учитель за освітою, музикант за покликанням, людина широкого кругозору, щирий патріот своєї землі. Його пісні, краєзнавчі розвідки, цікаві матеріали про видатних людей нашого краю, музей родини Лепких та пам’ятник Богдану Лепкому в Жукові – далеко неповний перелік добрих справ, які залишив нащадкам Василь Подуфалий.
В музеях, бібліотеках залишились його видання пісень українських січових стрільців, повстанську, пластунські пісні, краєзнавчі розвідки.
Василь Подуфалий брав активну участь в громадсько-політичному житті міста., був членом редколегії районної газети.
Лауреат Всеукраїнської мистецької премії імені Братів Лепких.

 

Іван Синишин

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням 30
сесії Бережанської міської ради третього скликання від 11.12.2001
1952 р.н.
Після закінчення Бережанської середньої школи №1 навчався у Львівському торгово – економічному Інституті, який закінчив у 1979 році, економіст.
Трудову діяльність розпочав в 1970 році в системі споживчої Кооперації на різних посадах, а з 1981 року по 1990 рік – директор Бережанського торгово – роздрібного об’єднання.
З 1990р. по 1996 р. працював головою правління районного споживчого товариства.
В жовтні 1996 року розпорядженням Президента України призначений головою Бережанської районної державної адміністрації. З 1999 року є членом Міжвідомчої Комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України, депутат Тернопільської Обласної Ради.
У 2000 році нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.
Синишин І.М. – дійсний член Академії Наук України, Кандидат економічних наук, співавтор багатьох книжок та підручників, автор ряду наукових праць з економіки.

 

Василь Павліський

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 08.08.2002 №73
1941 р.н.
Ректор Бережанського агротехнічного інституту, доктор технічних наук, професор, заслужений машинобудівник України, дійсний член Українських академій економічної кібернетики і триботехніки, почесний працівник фізичної культури і спорту.
З 1992 року директор Бережанського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства, який за його керівництва реорганізовано в коледж, а з 2000 року в Бережанський агротехнічний інститут. З ініціативи В.М.Павліського започатковано і розвинуто міжнародні зв’язки (США, Канада, Австрія, Данія, Німеччина, Швейцарія).
Автор 88 наукових праць, з них 3 – монографії.
Проживає у с.Саранчуки ,Бережанського району.

 

Галина Видойник

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 08.08.2002 №73
1951 р.н.
Колишній директор Бережанського склозаводу (1985-2004), з 2004 року працює директором склозаводу в м.Славута на Хмельниччині.
Обиралась депутатом міської, районної та обласної рад.
Указом Президента України за значний особистий внесок у впровадження у виробництво сучасних технологій і прогресивних методів праці нагороджена відзнакою Президента — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Відзначена Подякою Президента України.
За розробку та впровадження нових видів продукції та технологій в скляній промисловості в 1984 році нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ у Москві.
Заслужений працівник промисловості України.
Проживає в Бережанах.

 

Ярослава Мазурак

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 26.05.2004 №503
1949 р.н.
Науковий співробітник музею книги. Автор книги „Літературна Бережанщина”, публікацій краєзнавчої тематики в періодиці. Лауреат Всеукраїнської мистецької премії імені Братів Лепких, член Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Учасник творчих колективів міста: хорової капели „Боян”, оркестру „Сурми”, хору „Просвіта”. Автор сценарію, постановник, ведуча і виконавець пісень майже в усіх ювілейних імпрезах останніх років. Мала сольні виступи, творчі вечори у Бережанах, Львові, Кракові, Івано-Франківську, Тернополі, Києві.
Лауреат і дипломант обласних і Всеукраїнських конкурсів народної творчості. Автор більше 50-ти пісень.
Проживає в Бережанах.

 

Лев Бабій

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 20.08.2004 №534
1927 р.н.
Голова редакційної колегії II тому "Бережанська Земля",підприємець, громадсько-політичний діяч, меценат, щирий жертводавець.
Навчався в Бережанській гімназії. Нагороджений Шевченківською медаллю в 1995 році та Золотим Хрестом за особливі заслуги Головної Управи Братства.
Проживає в м.Торонто (Канада).

 

Ярослав Гунька

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 20.08.2004 №534
1925 р.н.
Секретар головного комітету видавництва II тому "Бережанська Земля".
До червня 1943 року навчався в Бережанській гімназії. У вересні 1943 р. вступив у ряди Дивізії „Галичина” – Першої Дивізії Української Національної Армії. В 1954 році переїжджає до Канади, де стає членом братства вояків І-ої Дивізії УНА, що при Світовому Конгресі Вільних Українців.
У 1994 році був спостерігачем на виборах до Верховної Ради України в м.Миколаїв. У 2003 році був делегатом від КУК на Світовому Конгресі Українців у Києві.
Щирий меценат багатьох культурологічних проектів у Бережанах.
Проживає в м.Торонто (Канада).

 

Володимир Рокецький

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 20.03.2006 № 896
1947-1999 рр.
Навчався у Львівському державному університеті на міжнародному відділенні юридичного факультету , потім перевівся в Київський університет. Саме в Києві почалась його діяльність як українського патріота.
В 1972 році Володимир був арештований за „антирадянську агітацію та пропаганду українського буржуазного націоналізму”. Із тюрми виніс вірші Василя Стуса , які знаходяться в інституті літератури.
За часів незалежної України надавав посильну допомогу дитячим садкам, школам, колгоспам. Фундатор каплички на горі Лисоня.
10 листопада 2007 року в краєзнавчому музеї відбувся вечір “Він найбільше любив Україну” пам’яті Володимира Рокецького (1947-1999) політв’язня, патріота. З нагоди 60-річчя пом’янути його зібрались родичі, товариші, побратими з далеких і неспокійних 60-70-х років минулого століття.

 

Андрій Чайковський

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 30.05.1997 року №253 посмертно
1857 – 1935 рр.
Письменник, адвокат, голова товариства „Просвіта” на Бережанщині, організатор хорової капели „Боян”.
У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію “Просвіти”, організовував осередки “Січей”, був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 року входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. У 1914 році переніс свою адвокатську канцелярію до Самбора.
В м.Бережани на вул.Валова встановлено погруддя Андрія Чайковського, в музеї книги є зал письменника.

 

Микола Бездільний

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 31.07.1998 р №76 посмертно
1923 – 1980 рр.
Заслужений майстер народної творчості України, організатор художньої та музичних шкіл в Бережанах. Музикант, художник, композитор.
Закінчив Полтавське музичне училище. З 1955 до 1980 року працював в Бережанах. Активно включився в роботу закладів культури і, особливо, Бережанського районного будинку культури. В перший рік своєї праці організовує естрадний оркестр „Сурми”. Згодом очолює колектив Бережанської музичної школи. Сам пише музику пісні. Протягом кількох років М.Бездільний був організатором і керівником студії образотворчого мистецтва в Бережанах, яка стала художньою школою.
Як художник, він активний учасник районних, обласних, всеукраїнських виставок, де відзначений дипломами та грамотами.
Нині бережанці та гості міста мають можливість оглядати роботи художника в Бережанському краєзнавчому музеї.
Одна з вулиць міста Бережани носить його ім’я.

 

Орест Гижа

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 17.12.1998 року№149 посмертно
1913-1990 рр.
Лікар-стоматолог, сорок років пропрацював у районній стоматологічній поліклініці.
Громадський діяч, збирач лемківського фольклору. Цій справі віддав майже піввіку. У 1972 році вийшов його збірник „Українські народні пісні з Лемківщини”, в який увійшло триста пісень.
Знавець історії, громадський діяч. Брав активну участь у створенні Бережанського краєзнавчого музею, музею книги, до яких передав цінні документи, книги.

 

Галина Дидик

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 27.11.2009 р. №927 посмертно
1912-1979 рр.
Народилася в с. Шибалин, Бережанського району.
Навчалася у Бережанській гімназії, закінчила учительську семінарію у Львові та курси медсестер.
У 1939 році була заарештована органами НКВС, ув'язнення відбувала у Бережанській тюрмі.
У 1943-1945 рр. організовує та очолює на рівні області організацію Українського Червоного Хреста Тернопільщини. У 1945-1947рр. зв'язкова Проводу ОУН .
5 березня 1950 р. заарештована у с. Білогорщі, біля Львова ,під час облави на Р. Шухевича, провідника УПА.
У грудні 1952 р. засуджена на 25 років перебування у виправно-трудовому таборі, звільнена у 1971р.
До останніх днів свого життя Галина Дидик продовжувала боротися за волю України. Була нагороджена Бронзовим (1945 р.) та Срібним (1947 р.) хрестами заслуги Української Головної Визвольної Ради.
Померла 24 грудня 1979 року, похована в м. Бережани.

 

Роман Шухевич

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 24.02.2011 р. №90 посмертно
1907 – 1950 рр.
Псевдоніми: Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін.
Народився 17-го липня 1907 в Краківцях Яворівського р-ну Львівської області. Син повітового судді, він ще з шостого класу гімназії, яку закінчив у 1925 році, став підпільником Української військової організації (УВО). У 1926-1929 роках брав участь, організовував і керував різними антипольськими акціями. У 1929-му вступив до ОУН як один з перших її членів. Був членом Пласту (курінь "Лісові чорти", пізніше "Чорноморці") у Львові (1922-30), а також УВО (1923-29); служив у Польській армії при артилерії (1928-29). У 1932-му закінчив Львівський політехнічний інститут. Член ОУН від 1929 р., у 1933-1934 був бойовим референтом ОУН, яку очолював Степан Бандера. У 1934 році ув'язнений поляками до політичного концентраційного табору Береза Картузька (1934-35), політичний в'язень польської тюрми (1935-37), амністований у 1938 році. У 1938-1939 роках був старшиною у штабі Карпатської Січі в ранзі поручника.
Військовий референт Проводу ОУН від березня 1943, голова Бюра проводу ОУН від травня 1943 р. В серпні 1943 року обраний Головою Бюро Центрального Проводу ОУН. З осені 1943-го в ранзі підполковника очолив УПА.
В липні 1944-го на підпільному І Великому зборі Української Головної Визвольної Ради обраний Головою Генерального Секретаріату Військових справ УГВР,іменований - генерал-хорунжим УПА у 1946 році.
Загинув Роман Шухевич смертю героя в перестрілці в с.Білогорща під Львовом 5 березня 1950 року.
Посмертно нагороджений УГВР Золотим Хрестом бойової заслуги 1-ого класу та Золотим Хрестом заслуги. Провід Пласту посмертно іменував Романа Шухевича Гетьманським пластуном Скобом.
16 травня 2007 р. Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про відзначення 100-річчя від дня народження Романа Шухевича.

 

Степан Бандера

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 24.02.2011 р. №90 посмертно
1909 – 1959 рр.
Народився в с. Старий Угринів Калузького повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) в родині священика, навчався у Стрийській гімназії.
В 1928 році Бандера ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше – пропаганди. У 1929 році Бандера вступив в ОУН, з 1931-член Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських Землях (ЗУЗ), а з червня 1932–заступник Крайового Провідника. В червні 1933 на Берлінській конференції ОУН С.Бандера був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ.
У 1934році С.Бандера виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головних організаторів політики “пацифікації” щодо українського населення Галичини та Волині - міністра закордонних справ Польщі.
10 лютого 1940 року у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Бандерою, затверджений у квітні 1941 Великим Збором ОУН. Після початку радянсько-німецької війни 1941-1945рр. ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності.
В лютому 1956 року Бандера очолив провід Закордоних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). В наступні роки активізував роботу по налагодженню звя’зків з націоналістичним підпіллям в Україні і формуванням нової нелегальної структури ОУН на українських землях. Ця організаційна діяльність Бандери серйозно занепокоїла керівництво СРСР.
15 жовтня 1959 року у Мюнхені агент КДБ пострілом вбив Бандеру. Похований на кладовищі у Мюнхені.

 

 

Зиновій Головацький

  

Звання «Почесний громадянин міста Бережани» присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 20.11.2012 р. №557.

1945 р.н.

Заслужений працівник культури України, керівник народного аматорського хору «Просвіта», лауреат  премії ім.  Братів Лепких.

Хормейстерська діяльність Головацького З.І. розпочалася у рідному селі Шибалин у 1967 р., де він створив перший у своєму житті хоровий колектив. Від 1972 р., впродовж двадцяти років, був художнім керівником народного хору Бережанського технікуму механізації та електрифікації с.г., де виявив неординарні диригентські здібності. Уже в 1980 р. колектив удостоївся звання народний і вважався кращим серед колективів художньої самодіяльності навчальних закладів Тернопільської обл.

У 1992 році З.І.Головацький організував  хор «Просвіта», яким керує донині. У 1993 р. хору присвоєно звання народного самодіяльного, а в  1998 р. звання лауреата Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких. У репертуарі  колективу 115 пісень та Божественна Літургія Івана Золотоустого, в активі  – понад 80 концертів на сценах району, Тернополя, Івано-Франківська, Львова. Хор був учасником звітних концертів майстрів мистецтв та художніх колективів Тернопільщини на столичній сцені в Києві (1999, 2000 р.).

За участь у концертах, фестивалях, конкурсах хор відзначений 60 грамотами та дипломами оглядів-конкурсів хорових колективів, в т.ч.:

лауреат премії конкурсу на здобуття премії ім. С.Крушельницької, переможець конкурсу у номінації „Кращий аматорський колектив 2002р”, лауреат Всеукраїнського огляду народної творчості, лауреат фестивалів „Яремча-96”, „Коломийка-2000”, «Пісні Опілля» учасник Слов’янських хорів у Катовіцах (Польща) в 1998, 2000 рр.

Цими успіхами хор «Просвіта» завдячує своєму працелюбному художньому керівникові, який доклав багато зусиль до його творчого зростання, виконавського рівня, збагачення репертуару цікавими новими творами та придбання трьох видів концертних костюмів. 

 

Лев Лепкий

 

Звання «Почесний громадянин міста Бережани» присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 24.07.2013 р. №707 (посмертно).

1888-1971 рр.

Поет, прозаїк, талановитий журналіст і редактор, композитор і художник, командир кінноти Українських Січових Стрільців, один із засновників видавництва "Червона Калина" у Львові, а згодом у США.

Навчаючись у славнозвісній Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, він поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині.

З початком першої світової війни стає одним з організаторів Легіону Українських Січових Стрільців. У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому ми сьогодні маємо правдиву історію УСС - описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Автор низки пам'ятників на могилах Січових стрільців, зокрема у Винниках на Львівщині.

Після закінчення війни активно займався літературною, редакторською роботою. У 1931-1939 роках працював директором курорта "Черче" біля Рогатина, був одним з його співзасновників. З початком Другої Світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів де активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює видавництво "Червона Калина", друкує свої спогади, оповідання, вірші та нові пісні.

Найбільше він відомий як автор широко популярних стрілецьких пісень, зокрема "Гей, видно село", "Бо війна війною", "Колись, дівчино мила", мелодією до знаменитих "Журавлів" його старшого брата, класика української літератури Богдана Лепкого.

 

Устим Голоднюк

 

Звання «Почесний громадянин міста Бережани» присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 27.03.2014р. №872 (посмертно).

1994-2014 рр.

Громадський активіст Євромайдану, боєць 38 сотні самооборони майдану.

У 2011р. закінчив Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (3 рота 2 взвод).

Навчався у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут».

Був захисником Майдану з листопада 2013 року.

30 листопада був побитий, на потилиці був шрам, наклали 12 швів. Тільки-но зажило, то знову поїхав на Майдан.

20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав його, допомагаючи забирати загиблих біля верхнього виходу станції метро Хрещатик. Куля снайпера влучила над правим оком і на виході пробила його голубу миротворчу каску. Коли його доправили у готель «Україна», лікарі вже не могли допомогти хлопцю.

 

Олександр Філь

 

Звання «Почесний громадянин міста Бережани» присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 09.10.2014 р. №997 (посмертно).

1995-2014 рр.

Навчався у Бережанській ЗОШ № 1, після закінчення якої поступив до Бережанського агротехнічного інституту.

Учасник молодіжної спортивно-патріотичної організації «Сокіл».

Змалку мріяв служити в армії і коли йому виповнилося 18 років, після першого курсу навчання в інституті вирішив залишити навчання й пішов служити за контрактом у 80-ту аеромобільну бригаду у Львові.

Із початком військових дій на Донбасі вирушив у зону проведення антитерористичної операції. Був навідником аеромобільно-десантного взводу військової частини А0284 і разом з іншими бійцями охороняв аеропорти Донецька

та Луганська.

Загинув 16 серпня 2014 р. у результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання біля селаХрящувате під Луганськом. Того дня позиції українських солдатів російські найманці обстріляли шквальним вогнем із «Градів». Один снаряд влучив у будівлю, де перебував й Олександр.

 

Миськів Іван Ілліч

 

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 26 травня 2016 року №225.

1940 р.н.

Заслужений працівник культури України, композитор,  редактор музичних збірників, ініціатор та керівник ансамблів, оркестрів на підприємствах, установах Бережанщини, викладач-методист  Бережанської державної школи мистецтв.

Нагороджений Почесною Грамотою Міністерства культури України, а також Грамотою лауреата Всеукраїнського фестивалю художньої самодіяльності.

У музичному доробку:  збірки для акордеона і баяна,  оркестру народних інструментів,  фортепіано,  скрипки, збірки вокально-хорових творів, обробка українських народних пісень та більше двох десятків пісень, присвячених м. Бережани, 100-літтю боїв на горі Лисоня.

Проживає в Бережанах.

 

Шупляк Олег Ілліч 

 

 Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради 08 липня 2016 року №285

1967 р.н

Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (нині Львівська політехніка).

У 1997-2000 роках навчав дітей образотворчому мистецтву в рідному селі, а в 2000-2015 роках викладав рисунок і живопис у Бережанській державній дитячій художній школі.

Працює в техніці станкового живопису в різних напрямках. Широку популярність у світі здобула його серія «Двозвори» (авторська назва картин-ілюзій з подвійним змістом).

Першу персональну виставку Олег Шупляк організував  1991 року в Бережанах. Від тоді він був учасником більше двох десятків всеукраїнських та міжнародних виставок та близько двадцяти його персональних виставок були влаштовані як в Україні, так і за кордоном: в Данії, дві в Англії, три в Польщі, серія виставок у Литві, Будапешті, Удіне, Барселоні.

Автор офіційного логотипу до 200-річчя народження Т. Шевченка

Нагороджений золотою медаллю лауреата і дипломом «За майстерність створення унікального стилю в образотворчому мистецтві» міжнародним Фондом «Культурне надбання».

Проживає в Бережанах.

 

Макода Павло Павлович

 

Звання “Почесний громадянин міста Бережани” присвоєно рішенням

сесії Бережанської міської ради  31.08.2015 р. №1211.

1943 р.н.

 Ветеран праці, Заслужений працівник культури України, керівник дитячого зразкового хору „Сонечко”, викладач-методист  Бережанської державної школи мистецтв.

Член Президії Всеукраїнської Ради директорів шкіл естетичного виховання (1992-2004рр.), голова обласної Ради директорів шкіл естетичного виховання (1991-2004рр.), керівник дитячої секції обласного об’єднання АДМОВ Музичної спілки України, голова правління Бережанського районного об’єднання товариства „Просвіта” ім. Т.Шевченка (1997-2002рр.), директор Бережанської державної школи мистецтв (1988 - 2004рр), засновник хору церкви Св. Трійці м. Бережани  (з 1991р.).

У музичному доробку:  вокально-хорові  твори, музичні обробки для хору (літургії, обряди вінчання, панахиди, патріотичні і народні пісні), переклади та обробка музичних творів для дитячого хору та ансамблю.

Проживає в Бережанах.