Більшість людей перш ніж будувати вигрібну яму задаються питанням: «які санітарні норми розташування вигрібних ям, яка має бути відстань від вигрібної ями до межі сусідньої ділянки, вигрібні ями закон, яким регулюється їхнє встановлення?» тощо.

     Ні для кого не секрет, що у разі порушення санітарних норм при будівництві та експлуатації вигрібної ями, у наслідку може бути багато проблем і немаленьких штрафів.

     Саме питання правильного розміщення та облаштування вигрібних ям на сьогодні стало актуальним для всіх тих, хто планує її будівництво у себе вдома.

     Конкретного закону України про вигрібні ями в нашій країні не існує. Питання розміщення вигрібної ями та норми вигрібної ями Україна закріпила у Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць. Так, наприклад, відстань від вигрібної ями до житлового будинку, дитячих майданчиків, зон для відпочинку, земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів не повинна бути меншою ніж 20 метрів. Якщо у вас або у ваших сусідів є індивідуальна криниця або каптаж джерела, то вигрібна яма повинна бути на відстані теж не менше 20 м, але якщо на горизонті є громадська криниця або каптаж джерела, то відстань від ями має бути не менше 50 м. Водночас слід звертати увагу на напрямок схилу ділянки.

     У пункті 3.26. ДБН 360-92* зазначено про те, що майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче ніж 15 метрів від вікон житлових будинків, у тому числі і сусідніх садиб. Вигрібна яма та сусідня ділянка відстань між якими має бути не менше 10-12 метрів, повинні бути розташовані один від одного так, щоб вигрібна яма не приносила дискомфорт сусідам.

     Слід зазначити, що глибина таких вигрібних ям має перевищувати 3 метри.

     Відповідно до постанови КМУ №406 від 07.06.2017 року «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не вимагають документів, що дають право на їхнє виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» до будівельних робіт, на які не потрібно спеціального дозволу, відноситься у тому числі зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без улаштування фундаментів зокрема й вигрібних ям.

     Потрібно зазначити, що єдиний дозвіл, який необхідний фізичній особі для будівництва вигрібної ями, а саме септика – це дозвіл СЕС. Необхідність отримання вищевказаного дозволу полягає в тому, що при неправильному очищенні септика хімічними засобами це може призвести до виникнення різних захворювань, зараження житлової зони всієї земельної ділянки. Тому перед початком робіт необхідно зробити проект каналізації та зібрати пакет документів, які надалі потрібно подати разом із заявою до СЕС.

     Звертаємо увагу, що зливна яма, санітарні норми якої порушені, може принести її власнику багато клопоту. Так, якщо ваша вигрібна яма приносить дискомфорт вашим сусідам (неприємний запах, забруднення води) – вони безперешкодно можуть викликати до вас СЕС або звернеться до суду.

     У такому разі, вищезгадані громадяни нестимуть відповідальність, передбачену ст. 152 Кодексу про адміністративні порушення, а якщо бути точніше, то на таких людей може бути накладено штраф у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб, громадян – підприємців - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює у першому випадку від 340 до 1360 грн. та від 850 до 1700 грн. у другому випадку.

     Підбиваючи підсумки, слід сказати, що недбале ставлення до санітарних норм і правил утримання територій населених місць під час будівництва вигрібної ями тягне за собою неприємні наслідки, у тому числі постійні скандали з сусідами.

     За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

Бережанське бюро правової допомоги

     Нещодавно українські банки знову отримали можливість арештовувати рахунки клієнтів на вимогу виконавчих органів. Але українці мають право розблокувати 13 400 гривень на місяць та користуватися цими коштами.

     Для визначення такого поточного рахунку у банку боржник повинен звернутися до державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

     Заява подається: в паперовій формі (особисто або засобами поштового зв’язку); або в електронній формі (з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

     У заяві обов’язково зазначаються:

     - номер поточного рахунку, який фізична особа-боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій;

     - найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

     Виконавець протягом 2 робочих днів з дня отримання відповідної заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови виконавець надсилає відповідну постанову в банк, який розблокує 13 400 гривень на рахунку.

     За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

Бережанське бюро правової допомоги

     Військовослужбовець може клопотати про переведення з однієї частини/місцевості в іншу, зокрема за місцем проживання за наступних умов: 

     - за станом здоров’я згідно з висновком військової лікарської комісії; 

     - за сімейними обставинами; 

     - у разі службової необхідності; 

     - у разі проведення організаційних заходів; 

     - за висновком службової характеристики. 

     Родина зниклого безвісти військового може отримувати його заробітну плату після підтвердження факту зникнення.

     Щоб оформити грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, рідним необхідно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

     Бланк заяви можна отримати безпосередньо у військкоматі або ж у регіонального координатора Уповноваженого зі зниклих безвісти.

     При собі необхідно мати:

     - копії сторінок паспорта всіх повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я, по батькові й реєстрацію місця проживання (перебування);

     - довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

     - копію свідоцтва про шлюб (за наявності);

     - копії свідоцтв про народження дітей (за наявності);

     - копії довідки про присвоєння індивідуального податкового номера.

     За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

Бережанське бюро правової допомоги

     Досить часто через різні життєві обставини батько або мати дитини вступають у новий шлюб і створюють сім’ю з іншою людиною. Тоді виникає питання щодо процедури  усиновлення дитини другим з подружжя та внесення зміни до актового запису про народження дитини.

     Якщо дружина/чоловік хоче стати батьком/матір’ю для дитини, а біологічні батько/матір не заперечують, то необхідно звернутись із заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини – залучення даного державного органу у цій справі є обов’язковим. Окрім заяви також необхідно зібрати пакет документів, визначений п.91 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»:

     - копія паспорта громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);

     - копія свідоцтва про шлюб;

     - висновок про стан здоров’я усиновлювача;

     - документ про наявність чи відсутність судимості;

     - копія свідоцтва про народження дитини;

     - письмова згода біологічних батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом. Зазначаємо, що така згода, відповідно до приписів ст. 217 Сімейного кодексу України, має бути безумовною.

     Останнім часом фахівці системи БПД отримують все більшу кількість звернень щодо відмов у звільненні військовослужбовців, у яких дружина або чоловік є інвалідом ІІІ групи. Проте законодавство передбачає положення, що регулюють це питання.

     Відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовець може звільнитися з   військової служби, якщо має  дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II груп. Тож, акцентуємо увагу на тому, що Закон дозволяє звільнення з військової служби у зв’язку з наявністю дружини або чоловіка з інвалідністю, незалежно від конкретної групи інвалідності. Це є  альтернативною підставою. Тому військовослужбовцю надається кілька варіантів вибору підстави для звільнення. Разом з тим, якщо йдеться про власних батьків або батьків дружини, закон у якості підстави для звільнення  вимагає наявності ІІ або І групи інвалідності. Отже, основним критерієм для звільнення з військової служби є сам факт інвалідності у дружини або чоловіка, а не конкретна група інвалідності.

     З кожним днем від українців надходить велика кількість повідомлень про блокування їх банківських рахунків. Насамперед зазначимо, що арешт на кошти боржника накладають на підставі відкриття виконавчого провадження – завершальної стадії судового провадження, яка  спрямована на примусове виконання рішень суду.

     У випадку арешту банківського (карткового) рахунку в першу чергу потрібно зайти на веб сайт Єдиного реєстру боржників України. Там введіть свої дані та перевірте, за що накладено арешт.

     У даному реєстрі також можна отримати інформацію, щодо органу виконавчої служби, засоби зв’язку та ПІБ державного виконавця, в якого знаходиться документ щодо вашої заборгованості.