Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

     На даний момент існує чотири види документів, які можна назвати загальним терміном «повістка».

     Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних. Цей вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявлені підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Окрім того, можуть бути встановлені підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.

     Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Повістка, яка зобов'язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного, у якій зрештою буде зазначено, чи придатний чи непридатний призовник до строкової служби.

     До чоловіків, що можуть в умовах війни перетнути кордон належать:

     • Водії, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.

    Рішення про виїзд приймається Мінінфраструктури України або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування.

     Можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та або зміни мети виїзду за кордон, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.

     Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

     Але часто трапляється, що людина може втратити виконавчий лист і як діяти у такому випадку.

     У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

     В Україні, у зв’язку з військовою агресією російської федерації, розпочалася чергова хвиля декомунізації. Зміна назв вулиць та населених пунктів відбувається на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські, сільські і селищні ради ухвалюють рішення про перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків та скверів.

     За підтримки громадськості тих чи інших населених пунктів вулиці, названі іменами діячів сусідньої держави-агресора, отримують нові назви, в тому числі і імена Героїв України. Отож, виникає питання, чи потрібно вносити зміни в ті чи інші документи?

     Законодавство не передбачає обов’язку вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Перереєстрацію місця проживання особи можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає безпосередня потреба.

     Пройшло 2 місяці війни, багато жінок виїхали з України з дітьми, багато хто переселився в безпечніші місця. Багато чоловіків пішли на фронт, підписавши контракт із теробороною чи ЗСУ. Деякі сім'ї розпалися через війну.

     І знову постало питання, яке хвилює всіх, хто виховує дитину самостійно або стягує аліменти, перебуваючи у шлюбі, або тільки хоче стягнути аліменти.

     Більше двох місяців минуло після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, однак український бізнес продовжує функціонувати. Одним із ключових питань є орендна плата під час дії воєнного стану.

     За загальним правилом: особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо таке порушення сталося внаслідок непереборної сили. Так визначено у статті 617 Цивільного кодексу України.

     Для доведення обставин непереборної сили, через які неможливим було виконання зобов'язання потрібно звертатися до Торгово-промислової палати.

     Питання спадщини завжди є одним із актуальних та часто запитуваних громадянами у юристів системи надання безоплатної правової держави. Особливо гостро потреба у роз’ясненні порядку спадкування в українців постала у період воєнного стану. Адже, через запровадження особливого правового режиму, внаслідок воєнної загрози, в Україні були тимчасово обмежені деякі конституційні права і свободи людини і громадянина.

     За загальним правилом для прийняття спадщини чи відмови від неї встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

     АЛЕ! У зв’язку з введенням в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами) призупинено перебіг строку прийняття спадщини на час його дії. Якщо спадщина відкрилась до початку запровадження воєнного стану і строк для прийняття спадщини не закінчився на момент запровадження воєнного стану, то строк для прийняття спадщини зупиняється і буде продовжений після припинення воєнного стану.

     Отже, якщо спадщина відкрилася до 24 лютого 2022 року і шестимісячний строк не сплив у цей день, спадкоємець може звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом періоду, на який в державі введено воєнний стан, а також після його відміни, протягом строку, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених шести місяців.