Сьогодні, 8 червня 2017 року виповнюється 170 років від дня народження Олександра Барвінського - викладача Бережанської гімназії, українського політика, історика, педагога, літературознавця, публіциста, громадського діяча, діяльність якого у «радянські» часи була спотворена і викреслена з української історії. 
   Серед цілої плеяди західноукраїнської інтелігенції другої половини ХІХ століття неможливо не виділити його багаторічну працю. Він ніколи не належав до кола людей, про яких багато говорять і не шукав слави, а спокійно і цілеспрямовано працював на багатьох нивах. Він ніколи не належав до демагогів, які більше говорять, ніж роблять, а завжди дотримувався тактики органічної праці – щоденна кропітка праця і відмова від нереальних цілей. Йому можна було закинути, що він не мав стратегічного мислення. Але коли оцінювати діяльність О. Барвінського в цілому і враховувати всі його здобутки, то таке судження швидко розвіється. Справді, він, як мало хто з його сучасників, умів зрозуміти значення, зокрема, освіти для майбутнього державотворчого пориву свого народу.
      «Багато терня і каміння стрічав цей невтомний діяч-українець на довгому шляху своєї громадської праці. Але заслуги його на полі української культури величезні і безсумнівні» , - писав Богдан Лепкий про О.Барвінського.