Основною ціллю наставництва є підготовка дитини-сироти до самостійного життя шляхом розвитку її потенціалу, впевненості у власних силах, визначення життєвих цілей, формування людських взаємовідносин, культурних, моральних, духовних цінностей.

    Наставник – це турботливий дорослий друг, який стає для дитини чи підлітка значущою людиною, яка хоче і  може присвячувати їй свій час, знання та сили.

  Завдання наставника:

• Формувати емоційно вагомі, стабільні і довготривалі стосунки в житті дитини-сироти, підтримувати і розвивати позитивні цінності та культурний спадок дитини;
• Допомагати дитині розвинути свій потенціал та розкрити свої сильні сторони.
• Сприяти у визначенні дитиною, зокрема, підлітком, власних індивідуальних цілей і шляхів їх досягнення;
• Передавати досвід та знання дитині, стимулюючи її правильний життєвий вибір, підтримуючи успіхи у навчанні, підвищуючи самооцінку;
• Сприяти формуванню у дитини (особливо у підлітка) навиків самостійного життя.

       Завдяки спільному  проведенню часу та іграм, Наставник відкриває для Вихованця нові  знання та досвід, стимулює прийняття дитиною рішень щодо правильного життєвого вибору, підтримує успіхи у навчанні, тим самим підвищуючи її самооцінку.

      Наставнику важливо стати дитині другом та порадником, бути достойним прикладом для наслідування, допомогти дитині розвивати свої здібності та таланти. Наставник повинен бути готовим присвячувати себе дитині не чекаючи подяки.

    Наставництво передбачає взаємовідносини одного дорослого з однією дитиною. Наставник повинен зустрічатися зі своїм вихованцем як мінімум чотири рази в місяць впродовж не менше року. Трапляються і винятки з цього правила, наприклад, у випадках Наставництва в школі,термін якого співпадає з навчальним роком та іншими видами позакласної роботи. За таких обставин дитина від самого початку повинна знати, як довго вона може розраховувати на ці стосунки для того, щоб справдились її очікування.

          Наставники можуть допомогти своєму вихованцю у таких напрямках:

      1. Допомога в навчанні й у всебічному розвитку дитини:

• допомагають дітям навчатися в школі (робити домашнє завдання) і вдосконалювати академічні знання;
• організовують та проводять різноманітні гуртки.

      2. Соціалізація дітей (формування навичок самостійного життя):

• Допомагають підвищити самооцінку своїх Вихованців;
• Підтримують Вихованців у їхньому застосуванні нових моделей поведінки;
• Наповнюють вільний час дитини сенсом;
• Допомагають дітям розвивати їхні комунікативні здібності, а також вчать будувати стосунки з різними людьми;
• Сприяють формуванню вміння контролювати свої емоції і спілкуватися з незнайомими особами, а також розвивають навички вирішувати конфлікти, формують у дітей почуття відповідальності, навчають самостійно приймати рішення;
• Сприяють формуванню у дітей побутових навичок (догляд за собою, приготування їжі, планування бюджету, купівля та ін.).
• Формують у дітей коректні гендерні установки;
• Забезпечують правову обізнаність, попередження ризиків, пов’язаних із торгівлею людьми

      3. Профорієнтація підлітків:

• Допомагають підліткам будувати плани на майбутнє щодо кар’єри і дотримуватися поставлених цілей;
• Можуть використовувати свої особисті контакти для того, щоб допомогти підліткам познайомитися з професіоналами різних виробничих сфер, знайти можливості для влаштування на роботу чи проходження необхідного навчання;
• Знайомлять Вихованців із різними організаціями;
• Вчать підлітків процесу пошуку роботи, формують навички відповідального ставлення до роботи, стабільної життєвої позиції.

      Наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя (далі – курс підготовки), отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво.

        Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України.

        Організація наставництва здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.

        Кандидат у наставники подає до центру за місцем проживання такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• висновок про стан здоров’я за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);
• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.