Найбільше, що можна зробити для дитини-сироти, – це назавжди стати їй татом і мамою. Усиновлюючи дитину, ви стаєте для дитини рідними людьми з усіма відповідними правами та обов’язками.

   Усиновлення – одне з найважливіших рішень у житті людини, з яким не можна поспішати. Упевніться, що Ви справді можете це зробити. Шукайте поради та підтримки з боку рідних, друзів, спеціалістів.

     Якщо Ви приймете рішення усиновити дитину, наступна інформація для Вас.

    Етапи усиновлення:

1. Як стати кандидатами в усиновлювачі.

    Громадяни України,  які бажають усиновити дитину, звертаються  з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.

      До заяви додаються  такі документи : 

  1)    копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

 2)    довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;

 3)    копія свідоцтва про шлюб, якщо заявникі перебувають у шлюбі;

 4)    висновок про стан здоров’я кожного  заявника, складений за встановленою формою;

5)    засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя);

 6)    довідка про наявність або відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

 7)    копія документа, що підтверджує право власності або право користування житловим приміщенням.

2. Отримання висновку про можливість бути усиновлювачами.

Строк дії висновку становить один рік від дати видачі та може бути продовжений, але не більше як на один рік.

 3.    Ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на обліку з усиновлення (місцевому, регіональному,  централізованому).

 4. Отримання направлення для  знайомства та встановлення контакту з дитиною.

Строк дії направлення  становить 10 робочих днів. У разі необхідності він може бути продовжений за заявою кандидатів в усиновлювачі, але не більше ніж на 10 робочих днів.

5. Подання заяви про усиновлення дитини (дітей) до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування)  дитини.

 6.  Отримання висновку про доцільність усиновлення  та відповідність його інтересам дитини.

 7.     Подання заяви та документів до суду.

 8.     Отримання рішення суду про усиновлення.

 9.    Оформлення нового свідоцтва про народження дитини  в органах РАЦСу.

 10.  Передача дитини усиновлювачам.

 Права та обов'язки усиновлювачів

Усиновлювачі мають право:

• приховувати від дитини факт усиновлення і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення нею повноліття;
• приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам;
• право на відпустку тривалістю 56 календарних днів:
  Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про відпустки» особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
  Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення.
• Право  на додаткову відпустку
•  Відповіднодо статті 19 Закону України «Про відпустки»
  Жінці,  яка  працює  і  яка усиновила дитину, а також особі,  яка  взяла  дитину  під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових  і  неробочих  днів
• право на допомогу при усиновленні дитини.
  Право на допомогу при усиновленні має усиновлювач, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя — один з них на їх розсуд).
  Процедура виплати допомоги при усиновленні дитини визначається Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751.
  Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації усиновлювача.
  Допомога може бути призначена також за місцем фактичного проживання усиновлювача за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

  Усиновлювачі зобов’язані: 

• особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
• надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами проживання і виховання;
• у разі зміни місця проживання усиновленої дитини повідомляти про це службу у справах дітей.