На антикорупційний сервіс «Пульс» надійшло 10 звернень від платників Тернопільщини
Протягом 8 місяців цього року на антикорупційний сервіс ДФС України „Пульс” від платників податків Тернопільської області надійшло 10 звернень. Зокрема, до ДФС України надійшло 2 звернення, до Головного управління ДФС в області та податкових інспекцій області – 8 звернень.
Актуальними для запитувачів були питання щодо особливостей подання податкової звітності та реєстрації податкових накладних, організації роботи територіальних органів, бюджетного відшкодування та системи електронного адміністрування ПДВ.
Усі звернення, які надійшли на адресу органів ГУ ДФС в області, оперативно розглянуті та вирішені.
Зауважимо, що «Пульс» – це інтерактивний сервіс ДФС України, за допомогою якого приймаються звернення від платників податків з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно вирішити суперечливі питання, які відносяться до компетенції відомства, можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Податок на прибуток: право на відображення штрафів та пені
Починаючи з 1 січня 2015, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.
Згідно з п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності відображаються у складі інших операційних доходів.
Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», (далі – П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16).
Виходячи з викладеного, доходи у вигляді одержаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.
Юридична особа після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням
Податковим кодексом України передбачено, що великий платник податків, щодо якого центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені Податковим кодексом України, за новим місцем обліку.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Бюджетним кодексом України визначено, що до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст.ст. 64, 66, 69 та 71 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами.
Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Водночас, оскільки військовий збір в повній мірі зараховується до державного бюджету, а окремі норми п. 168.4 ст. 138 Податкового кодексу України регламентують порядок перерахування податку до місцевого бюджету, то дані норми для військового збору не можуть бути застосовані.
Таким чином, юридична особа після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників.
Щоб стати „спрощенцем” – подайте заяву
Останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з IV кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 15 вересня 2016 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Відзначимо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Якщо „спрощенець” бажає бути платником ПДВ
Для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 мільйон гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Нагадаємо, що застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розділу XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
- 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої
Анульовано реєстрацію платника ПДВ: чи буде право на подання „уточненки”
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п.50.1 ст.50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання при анулюванні реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Надходження до бюджету від імпорту транспортних засобів зросли у п’ять разів
Протягом серпня 2016 року Тернопільською митницею ДФС до бюджету перераховано 98,5 млн грн, що на 21,6 млн грн або 28,1% більше за аналогічний період минулого року.
«Зокрема, сплачено 88,7 млн грн податку на додану вартість, що на 59,2% більше, ніж протягом серпня минулого року, 8,1 млн грн мита, надходження від якого порівняно з минулорічним звітним періодом зросли на 39,7%, 1,5 млн грн акцизного податку, що на 15,4% більше за аналогічний період 2015 року, а також – 0,2 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших надходжень», – зазначила в.о. начальника Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.
Основними чинниками, що сприяли збільшенню надходжень було здійснення імпорту підприємствами, які не працювали в минулому році (в тому числі з місцем обліку в інших областях України).
Всього в серпні 2016 року 34 підприємства, які почали свою діяльність в поточному році, сплатили 15,5 млн грн або 15,7% від адміністрованої митницею суми податків.
Важливу роль у збільшенні надходжень відіграло також зростання обсягів імпорту підприємствами, які були бюджетоформуючими в минулому році (в тому числі і сезонна активізація імпортерів сільськогосподарської техніки).
Всього в серпні поточного року підприємствами, які збільшили надходження порівняно з минулим роком, сплачено 56 млн грн або 56% від адміністрованої суми, що в 2 рази більше, ніж в серпні минулого року.
Оформлення підприємств з місцем обліку в інших митницях ДФС. Зокрема, в серпні 2016 року здійснювало імпорт 25 таких підприємств, якими сплачено 17,5 млн грн або 18% від адміністрованої суми.
Чималу частину надходжень до бюджету забезпечила активізація імпорту транспортних засобів. Середньомісячні надходження перших семи місяців поточного року становили 1,9 млн грн, вже в серпні перераховано 9,5 млн грн (зріст у 5 разів).
Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 2,8 млн грн або 1,6% від адміністрованої суми податків.
Найбільше податків сплачено при митному оформленні зернозбиральних комбайнів, бурякозбиральних та інших машин та механізмів для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, легкових автомобілів, конвеєрного обладнання.
Як борються із корупційними правопорушеннями у фіскальній службі області
За вісім місяців поточного року підрозділом внутрішньої безпеки проведено 54 службові перевірки. До правоохоронних органів направлено 16 матеріалів, відкрито 17 кримінальних проваджень.
Протягом цього ж періоду керівникам фіскального органу направлено 29 подань з метою усунення умов, що сприяли правопорушенням. За результатами їх розгляду, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 33 працівники.
З метою недопущення корупційних правопорушень та посадових злочинів працівниками фіскальної служби та митних органів Тернопільщини, упередження надзвичайних подій за їх участю, підрозділом внутрішньої безпеки відомства постійно проводиться профілактично-роз’яснювальна робота задля виявлення та попередження вищевказаних фактів. Зокрема, цьогоріч проведено 270 таких профілактичних заходів, серед них: лекції, бесіди у колективах, витупи по телебаченню і радіо, публікації в пресі та інтернет - виданнях тощо.
Юридичні особи, які звільнені від сплати податку на нерухоме майно, відображають в податковій декларації такі об’єкти нерухомості на загальних підставах
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (далі – Декларація).
Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають, зокрема у власності юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України. Підпунктом «г» п 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору. Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, з яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплачується через застосування податкових пільг.
Відтак юридичні особи, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право на пільги у вигляді звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображають в Декларації такі об’єкти нерухомості на загальних підставах. При цьому, в табличній частині Декларації колонки з 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» по 11 «IV квартал» не заповнюються та прокреслюються.
Від нерухомості місцеві бюджети Тернопільщини отримали понад 17 мільйонів гривень
У поточному році платники податку на нерухоме майно сплатили до місцевих бюджетів області 17,6 мільйонів гривень, що становить 174,1% прогнозного показника.
Нагадаємо, що законодавством передбачено оподаткування нерухомості, для квартир, площа яких перевищує 60 м2, а для будинків – 120 м2. Однак органи місцевої влади можуть затверджувати розмір податку від 0% до 3% мінімальної заробітної плати за 1 м2 об’єкта житлової чи нежитлової нерухомості.
Як перераховується дохід в іноземній валюті для спрощенця
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Відзначимо, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу .
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
Тобто, доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу, що надійшла на розрахунковий рахунок.
На Тернопільщині - майже 64 тисячі платників податків
Станом на 1 серпня цього року на обліку в органах державної фіскальної служби області перебувало 63 835 основних платників податків, з яких 21 206 юридичних осіб та 42 629 фізичних осіб-підприємців.
Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, протягом липня 2016 року на податковий облік взято 394 платники податків, з них 37 юридичних осіб та 226 фізичних осіб-підприємців.
Щодо платників податку на додану вартість, то їх на обліку в органах ДФС Тернопільщини перебуває 2 499, в тому числі 2 146 юридичних осіб та 353 фізичні особи-підприємці. В свою чергу платників єдиного соціального внеску на обліку – 71 319.
Позитивним є той факт, що помітно зростає кількість платників податків в органах ДФС Тернопільщини, які подають звітність в електронному вигляді.
Нагадаємо, платники, які подають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку, можуть скористатися наступними електронними сервісами, зокрема:
- надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних як покупцю, так і продавцю, за запитами платників;
- інформаційне повідомлення про наявну заборгованість;
- надання відповідей на електронні запити платників щодо отримання інформації з Реєстру платників ПДВ стосовно наявності платників ПДВ в Реєстрі;
- інформування платників податків щодо наявних податкових і митних ризиків та заходів щодо їх усунення через автоматизований сервіс з формування електронних повідомлень «Податковий асистент».
Також на веб-порталі Державної фіскальної служби України запроваджено роботу онлайн-сервісу «Електронний кабінет платника податків».
Бажаєте бути „неприбутківцем” – подбайте про заяву
Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).
Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:
- включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;
- виключення неприбуткової організації з Реєстру;
- зміну ознаки неприбутковості.
Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.
Виплатили дивіденди – не забудьте про авансовий внесок
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Тобто дивіденди – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер залежно від свого вкладу в статутний капітал підприємства.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п.136.1 ст. 136 ПКУ.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється при виплаті дивідендів, зокрема фізичним особам (п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Таким чином, юридичні особи, які застосовують третю або четверту групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при виплаті дивідендів своїм акціонерам (вкладникам), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 18 відсотків від суми виплачених дивідендів. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої або четвертої групи ПКУ, не передбачено.
Поряд з цим, юридичними особам - платниками єдиного податку за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, з відповідним заповненням рядка 20 Декларації та Додатка АВ.
Про налагодження співпраці та податкові нововведення говорили на Бережанщині
Фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області на чолі з заступником відомства Надією Лопатинською днями відвідали Бережани.
У рамках заходу, який щомісяця проводять фахівці Головного управління області у різних куточках нашого краю, у Бережанському відділенні Бучацької ОДПІ відбулась зустріч із журналістами місцевої преси та радіо. Учасники обговорили актуальні зміни податкової системи, акцентуючи увагу на нюанси сплати податку на нерухоме майно та важливість висвітлення необхідної для платників інформації.
Одразу після цього в актовій залі Бережанської РДА фахівці фіскальної служби зустрілись із представниками місцевого бізнесу, а також провели семінар для бухгалтерів та підприємців краю. Вступне слово належало заступнику начальника фіскальної служби Тернопільщини Надії Лопатинській.
«Дуже рада бачити усі присутніх у цьому залі. Пройшов рік, як ми з вами зустрічалися, новий рік - нові зміни до податкового законодавства. Я переконана, що з основними податковими новаціями ви вже знайомі, працюєте з ними, але погодьтесь, що в процесі роботи у вас виникали, та й продовжують виникати запитання, які потребують консультацій і нагального вирішення. Саме з цього приводу найкращі спеціалісти Головного управління ДФС у Тернопільській області сьогодні у цьому залі. Тому запитуйте, цікавтесь та отримуйте належні консультації, адже, як я завжди кажу, найгірше запитання це те, яке не поставили», - звернулась до учасників заходу Надія Михайлівна.
Крім цього, вона додала, що у Міністерстві фінансів України опрацьовується новий проект Податкового кодекс України, а, отже, це знову ж нововведення, нові проблемні запитання.
Згодом у цьому ж приміщенні спеціалісти проконсультували присутніх з актуальних питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оподаткування податком на прибуток, ПДВ, податком на доходи фізичних осіб, акцизним податком, розповіли про новації в оподаткуванні ресурсних, рентних та місцевих податків та особливості справляння плати за землю.