Підприємства Тернопільщини сплатили до бюджетів 7,3 млн грн податкового боргу. Про це повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області. Допустили заборгованість на початок року 212 підприємств. При чому 167 суб’єктів господарювання виплатили повністю заборговану суму, а це – 5,4 млн гривень.

     За рахунок погашення податкового боргу в січні-жовтні 2021 року до зведеного бюджету надійшло 40,6 млн грн, що на 10,4 млн грн більше, ніж торік. Із них державний бюджет отримав 19,5 млн гривень.

     До боржників застосовуються як застережні заходи (направлення податкової вимоги, самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави, розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу), так і заходи примусового характеру (стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, стягнення готівки, звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі тощо).

     Так, упродовж десяти місяців цього року фахівці податкової служби області подали до суду 148 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 34,2 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 85 таких звернень на суму 31 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 353 позови на суму податкового боргу 16,5 млн гривень.

     У січні-жовтні цього року до зведеного бюджету також надійшло 465,3 тис. грн від реалізації безхазяйного майна. Зокрема, до держбюджету спрямовано 333,1 тис. грн, а до місцевих – 132,2 тис. гривень.

     Нагадаємо, що переглянути інформацію щодо наявності/відсутності податкового боргу можливо з допомогою електронних сервісів ДПС, в «Електронному кабінеті платника» та можна провести звірку в Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації.

Відрахування частини чистого прибутку (доходу) підприємствами, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів

     Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі – Порядок).

     Згідно з п. 2 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

     Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (крім платників, визначених п. п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

     Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова №718) частково змінено абзац перший п. 1 Порядку №138, а саме встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними лісогосподарськими, лісозахисними, іншими підприємствами, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, до державного бюджету, визначається у розмірі 50 відс. за умови спрямування ними 30 відс. чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Використання 30 відс. чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

     Постанова №718 набрала чинності 20.07.2021 та діє до 31.12.2024.

     Враховуючи те, що Постанова №718 набрала чинності 20.07.2021, то за підсумками фінансово-господарської діяльності за ІІІ квартал 2021 року здійснюється вперше відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету державними лісогосподарськими, лісозахисними, іншими підприємствами, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів у розмірі 50 відс., за умови спрямування ними 30 відс. чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

     При цьому, перерахунок частини чистого прибутку за І квартал та півріччя 2021 року у зв’язку з набранням чинності Постанови №718 не здійснюється.

     Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (далі – Розрахунок).

     У Розрахунку за звітний період – три квартали 2021 року, з метою правильного застосування відрахувань частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 50 відс., державні лісогосподарські, лісозахисники, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, зокрема, відображають:

у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за три квартали 2021 року;

у рядку 10 зазначається базовий норматив відрахування 50 відсотків;

у рядках 11 та 13 показники обчислюються та заповнюються з у рахуванням цього базового нормативу;

у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), задекларована у рядку 11 Розрахунку за підсумками півріччя 2021 року (що обчислювалась за нормативом 80 відсотків);

у рядку 18 необхідно зазначити суму збільшення податкового зобов’язання, яка обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обрахованою за нормативом 80 відс. та сумою, обрахованою за нормативом 50 відс. за такий же звітний (податковий) період.

     Щодо заповнення Розрахунку за підсумками 2021 року, зокрема:

у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за 2021 рік;

у рядках 10, 11, 13 відображаються показники з урахуванням базового нормативу відрахування 50 відсотків;

у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року, що дорівнює підсумку показників рядків 11 та 18 Розрахунку за три квартали 2021 року;

у рядку 18 (який заповнюється наростаючим підсумком) зазначається сума збільшення податкового зобов’язання, що обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обчисленою за нормативом 80 відс. та сумою, обчисленою за нормативом 50 відс. за такий же звітний (податковий) період.

     До Розрахунку необхідно подати доповнення та пояснення, складені у довільній формі щодо обрахунку суми частини чистого прибутку (доходу), а також інформацію щодо спрямування такими платниками 30 відс. чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Про що зазначається у полі «Наявність доповнення» Розрахунку. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

     При не дотриманні платником умов Постанови №718 щодо спрямування 30 відс. чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, то для обчислення частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до бюджету, застосовується норматив відрахування у розмірі 80 відсотків.

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС

     Відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

     Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439.

     Відповідно до п. п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

     Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

     Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

     При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

     Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

     Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

     Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

     Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Рентна плата за спеціальне використання води: як обчислити?

     Відповідно до п. п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

     Згідно із п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

     Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів.

     Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

     Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати.

     За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати.

     Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води.

     Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати.

     Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах.

     Згідно з п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

     За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). При відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

     Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

     При перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Фінансовий лізинг: оподаткування ПДВ

     Відповідно до п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

     Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

     При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

     Відповідно до п. п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

     Отже, операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

     При цьому, відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Тернопільський відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області