Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).

     Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

     При поданні Заяви за ф. №5ДР через представника необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

     Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

     Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

     Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. №5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). При зверненні до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

     Згідно з п. 5 розд. IХ Положення №822 при виявленні недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. №5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

     Гаряча лінія 04.11.2021 р. з 11:00 до 12:00 год.

Як не допустити блокування податкових накладних

     Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування націлена на боротьбу з мінімізаційними ПДВ-схемами.

     Однак під блокування потрапляють і сумлінні платники ПДВ. З яких причин загрожує блокування податкових накладних та чиї податкові накладні потраплять до зони ризику, роз’яснювала нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальниця управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Волошинович під час сеансу «гаряча лінія».

     Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

     Питання: Чому це відбувається зупинка реєстрації податкових накладних по реальних господарських операціях?

     Відповідь: Так, дійсно мають місце такі випадки. Це зумовлене тим, що критерії ризиковості господарської операції визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. Для прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладним підприємствам, які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання – товари, а в структурі постачання –послуги, тобто спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.

     Питання: Що робити для того, щоб запобігти блокуванню податкових накладних. Адже, наслідком є проблеми в розрахунках з контрагентами?

     Відповідь: Для уникнення призупинення реєстрації податкових накладних передбачений такий механізм як подання платником ПДВ Таблиці даних платника податку, в якому зазначаються коди УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг, які підприємством на постійній основі придбаваються/постачаються, з обов’язковим долученням відповідного пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність щодо реальності здійснення своєї господарської діяльності, забезпеченості необхідними обсягами майнових, трудових ресурсів, технологічним обладнанням і т.д. Після розгляду такої Таблиці даних платника і відсутності податкових ризиків Комісією податкового органу приймається рішення про її врахування, і надалі реєстрація податкових накладних щодо реалізації товарів/послуг по зазначеих у Таблиці даних кодах УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг не призупиняється.

     Питання: Якщо Таблиця даних платника не врахована, що робити суб’єкту господарювання?

     Відповідь: Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.

     Питання: Чому в Таблиці даних платника здебільшого не враховуються через «виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам»?

     Відповідь: Так, на практиці дійсно при неврахуванні Таблиці даних часто зазначається така причина. Суть в тому, що при розгляді Комісією ГУ ДПС, крім пояснення та копій документів, які долучає платник, аналізується наявна інформація в аналітичних базах ДПС на предмет забезпеченості платника основними фондами, засобами виробництва та трудовими ресурсами необхідних для здійснення виду діяльності, зазначеного суб’єктом господарювання в Таблиці даних платника, та реалізації товарів по зазначених кодах УК ТЗЕД/ДКПП (робіт, послуг) в обсягах, зазначених в податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН.

     На сьогоднішній день дуже часто суб’єкти господарювання використовують значну кількість офісних, торговельних, складських приміщень, обладнання, транспортних засобів і т.д. на правах оренди, суборенди, позички. Також має місце придбання основних засобів або оренда від неплатників ПДВ, відповідно в ЄРПН ці операції відсутні. Якщо платником ПДВ по вищевказаних основних засобах не подано до податкових органів повідомлення за формою №20-ОПП про наявність у нього таких об’єктів оподаткування, то відповідно за даними ДПС у нього недостатньо основних засобів для здійснення господарської діяльності.

     Зазначу, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну №1588, суб’єкт господарювання зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

     Тому на практиці платники податків дуже часто не дотримуються вимог Порядку №1588, тож і відповідно їм не враховуються Таблиці даних платника.

     Питання: Який механізм повідомлення платника податків про віднесення його до переліку ризикових?

     Відповідь: Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

     Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через Електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

     Питання: Як впливає на діяльність підприємства рішення про включення його до переліку ризикових? Чи не створює це якісь для нього перешкоди чи обмеження в господарських операціях?

     Відповідь: Звичайно, ні. Включення підприємства до переліку ризикових означає для нього лише посилений моніторинг його фінансово-господарської діяльності з боку податкового органу, адже підставою для винесення рішення про відповідність критеріям ризиковості були встановлені певні ризики в його податковій поведінці, направлені на мінімізацію податкових зобов’язань або його, або інших суб’єктів, участь в ланцюгах постачання схемного ПДВ. Тому після включення його до переліку ризикових основна маса господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) проходить перевірку на їх реальність через механізм призупинення реєстрації податкових накладних з подальшим розблокуванням їх Комісією податкового органу. Адже встановлені ризики в діяльності платника можуть стосуватись якогось певного сегменту його господарської діяльності, по інших – в нього може бути все гаразд. Якщо платником надано відповідні пояснення та всі копії документів, які підтверджують реальність конкретної поставки, Комісія приймає рішення про реєстрацію податкових накладних.

Пиво безалкогольне не є підакцизним

     Відповідно до п. п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

     Відтак під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відс., отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями).

     При цьому п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД.

     На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно з УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

     Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Понад 335,6 млн грн податку на прибуток сплатили підприємства Тернопілля

     Підприємства Тернопілля перерахували до Зведеного бюджету України понад 335,6 млн грн податку на прибуток, що на 35,1 млн грн або 12 відсотків більше, ніж очкувалося. Приріст до січня-жовтня 2020 року склав 114,9 млн грн або плюс 52 відсотки. До державної скарбниці надійшло трохи більше 291,2 млн грн, територіальні громади отримали 44,4 млн грн, що на 7 та 55 відсотків більше, ніж очікувалося. Тобто казна держави отримала додатково 19,3 млн грн податку на прибуток підприємств, а місцеві бюджети – 15,8 млн грн даного платежу.

     Цьогоріч упродовж десяти місяців до загального фонду зведеного бюджету також спрямували 5,2 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що на 1,5 млн грн більше, ніж торік.

     Лише у жовтні до зведеного бюджету сплатили 4,2 млн грн податку на прибуток, у тому числі 3,7 млн грн – до державного та 400 тис. грн – до місцевих бюджетів. Підприємства також спрямували за цей час 222,5 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.

Щоб провести звірку власникам житлової та нежитлової нерухомості

     Відповідно до п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

     При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

     Згідно з абзацом другим п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ при поданні платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

     Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області