Відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

     При цьому, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела

одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

На Тернопільщині сплатили понад 4 млрд грн єдиного внеску

      Упродовж січня-жовтня цього року суб’єкти господарювання Тернопілля спрямували на соціальні гарантії понад 4 млрд грн єдиного соціального внеску. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст цього платежу склав 739,9 млн гривень, якщо у відсотках, то це – на майже 23 відсотки більше», – деталізував посадовець.

     Лише у жовтні платники нашого краю спрямували до бюджету 435,9 млн грн єдиного внеску.

     Варто мати на увазі, що єдиний внесок необхідно сплачувати платникам незалежно від їхнього фінансового стану. Адже несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Оскільки до страхового стажу зараховуються лише періоди роботи,  за які сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний розмір страхового внеску, а з січня по листопад включно 2021 року це – 1320 грн, а з грудня – 1430 гривень.

Послідовність дій для реєстрації ПРРО

     Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

     Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

     Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

     Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

Протягом 10 днів придбано та продано об’єкт оподаткування: доцільність інформування

     Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.

     Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП).

     Повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

     Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає повідомлення за ф. №20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-12 повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 повідомлення за ф. №20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. №20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».

     При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому ж порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

     Після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

Як звірити надіслану до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію

     Відповідно до абзацу другого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

     Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

     Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

     ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

     Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

     Пунктом 2 частини першої ст. 10 розд. ІІ Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон №2939) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

     Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом №2939.

     Пунктом 3 частини першої ст. 6 розд. ІІ Закону №2939 встановлено, що службова інформація є різновидом інформації з обмеженим доступом.

     Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в частині другій ст. 6 розд. ІІ Закону №2939.

     Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначений у розд. IV Закону №2939.

     Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

     Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

     Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку.

     При цьому для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків із письмовим запитом.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області