Протягом п’яти місяців цього року фахівцями Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено 143 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами проведених перевірок встановлено 179 порушень Законів України, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Зокрема:

- 12 фактів роздрібної торгівлі алкогольним напоями без наявності ліцензії;

- 6 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії;

- 11 фактів необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального;

- 42 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування;

- 25 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни;

- 18 фактів невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів;

- 27 фактів реалізації підакцизної продукції без зазначення коду товарної продукції згідно з УКТЗЕД;

- та інші порушення.

     До представників бізнесу, що допустили дані порушення, застосовано фінансові санкції на користь держави на суму 30 млн 153 тис. гривень.

     Також анульовано 261 ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме:

- 132 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- 129 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

     Загалом станом на перше червня поточного року кількість діючих ліцензій становить 4723 штуки, в тому числі:

- 2558 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- 2165 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Кому податкова служба може розповісти про отримані доходи фізичних осіб

     Інформуємо, що персональні дані фізичних осіб – платників податків із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.

     Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема: органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

     На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 №2483/5/436, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.

Квадратні метри для оренди: спрощенець чи фізособа

     Нагадуємо, що пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

     Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп, визначені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

     Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

     Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

     Враховуючи викладене, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

     Разом з тим, фізична особа – підприємець при наданні в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

     Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Зміна платником ПДВ напряму задекларованої суми від’ємного значення

     Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

     Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

     Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у п. 200.11 ст. 200 ПКУ, що проводяться відповідно до ПКУ.

     Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), у складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки.

     Сума від’ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 19 – рядок 19.1), з рядка 20 декларації:

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 податкової декларації);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 податкової декларації).

     Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 податкової декларації «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

     Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Виходячи із зазначеного, зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку або зарахування у зменшення суми податкового боргу не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

     Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

     Сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Тернопільський відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області