Відповідно до п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води.

     Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації з рентної плати – за своїм місцем податкової реєстрації (п. п. 255.11.17 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

     Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються і рентна плата вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів та за ставками рентної плати, встановленими для цих водних об’єктів (п. п. 255.11.18 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

     Водночас платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

     Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927). Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води здійснюються у додатках 5, 6 і 7 в залежності від виду використання води.

     Таким чином, якщо місце обліку платника рентної плати за спеціальне використання води не збігається з місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів, то такому платнику необхідно стати на облік і подати податкову декларацію з рентної плати з відповідними додатками за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

     Якщо суб’єкт господарювання має розташовані на територіях інших, ніж головне підприємство адміністративно – територіальних одиниць, структурні підрозділи, якими здійснюється використання води, отриманої шляхом забору з водних об’єктів, то такий суб’єкт господарювання повинен стати на облік як платник рентної плати за спеціальне використання води за такими неосновними місцями обліку в контролюючих органах за місцезнаходженнями таких водних об’єктів.

     При цьому нормами ПКУ не передбачено подання копії декларації, яка містить додаток з рентної плати за спеціальне використання води, до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації), якщо така декларація подається за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів (за місцем здійснення використання води), та головним підприємством за структурні підрозділи.

Придбано юрособою орендовану земельну ділянку: час для сплати земельного податку

     Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

     Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Орендна плата – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Згідно зі ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності.

     Платником орендної плати власності є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

     Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

     Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

     Статею 9 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (далі – Закон №161) визначено, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні – якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

     Відповідно до ст. 31 Закону №161 договір оренди землі припиняється, зокрема при поєднанні в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

     Враховуючи наведене, якщо юридична особа придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то така особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

     До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.

На Тернопільщині оформили в податковій майже 10800 електронних ключів

     Упродовж січня-травня цього року представники бізнесу та жителі Тернопільського краю отримали 10752 сертифікати електронного цифрового підпису. Для цього вони звертались у сектор реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, що діє у Центрі обслуговування платників Тернопільської ДПІ. Дана послуга з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян є безкоштовною, займає декілька хвилин, а надає широкі можливості для користування електронними сервісами податкової служби. А це дуже комфортно, оскільки можна подати звітність у зручний для себе час доби через "Електронний кабінет", переглянути стан сплати податкових платежів, перевірити на часність свого бізнес-партнера тощо.

     Загалом із початку 2021 року фахівці структурних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 40320 адміністративних послуг. При чому працівники підрозділу електронних сервісів надали 29 714 адміністративних послуг. Порівняно ж з січнем-травнем 2020 року кількість наданих послуг збільшилася на 1621.

     Найчастіше звертаються жителі Тернопілля, аби отримати картку платника податків та внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 16507 осіб. Відомості із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків отримали 10343 наших краян. Ще для 3809 осіб видали витяги з реєстру платників єдиного податку, а 2232 зареєстрували платниками єдиного податку.

Інтернетна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет

     Відповідно до ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію»:

- інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;

- електронна торгівля – це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

- електронний правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

     Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон №481) визначено, що:

- роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

     Статтею 15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

     У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

     Пунктом 12 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону №481 передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у невизначених для цього місцях торгівлі.

     Крім того, продавці алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481 щодо заборони продажу таких товарів особам, які не досягли 18 років.

     При цьому, ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

     Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) може здійснювати продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах через інтернет-магазин, за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі, (для алкогольних напоїв додаткова вимога приміщення торговельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій, ліцензій на відповідні види діяльності та забезпечення дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області