Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня

пального у резервуарі (далі – Реєстр).

     Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891 (далі – Порядок № 891), реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в п. п. 1-4, 6 п. 5 Порядку №891.

     Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944.

     Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається залежно від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.

     Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).

     При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».

Надання ритуальних послуг: коли застосовувати РРО/ПРРО

     Інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова №1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік №1336).

     Згідно з п. 21 Переліку №1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

     Пунктом 2 Постанови №1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку №1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Коли повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість можна змінити

     Підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

     При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

     Також ст. 1 3акону України вiд 2 лютого 1996 pоку №393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон №393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.

     Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

     Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

     При виявленні розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

     У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу відповідно до вимог Закону №393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

Для українського війська Тернопільщина перерахувала

майже 135 млн грн «патріотичного» збору

     Упродовж п’яти місяців 2021 року платники податків Тернопільської області на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 134 млн 860,4 тис. грн військового збору. «Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження цього платежу зросли на 24 млн 442,2 тис. грн або плюс 22,1 відсотка. Додатково ж від наших краян військо отримало 1,3 млн грн, оскільки індикативні показники виконано на 101 відсоток», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

     Так, у травні цього року жителі області сплатили 28 млн 313,2 тис. грн «патріотичного» платежу. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії від них зросли на 7,3 млн грн порівняно з минулим роком та на 1,3 млн грн більше, ніж очкувалося.

     «Вважаю за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо. Відтак кожен, хто легалізовує свої доходи, чесно декларує їх та офіційно працює, долучається до фінансового забезпечення нашого війська», – наголосив Михайло Яцина.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області