Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема,

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

     Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

     Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

     Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

     Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання при проведенні розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

     Але, при встановленні в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням №13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265.

Коли оренда є послугою

     Нагадуємо, що відповідно до абзацу першого п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

     Частиною першою ст. 901 глави 63 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

     Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п. п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     При цьому відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

     Водночас п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.

     Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

     Отже, оренда з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 ПКУ є послугою.

Внесок Тернопільщини до держбюджету перевищив 1,8 млрд грн податкових платежів

     Понад 1 млрд 846,9 млн грн податків спрямували до Державного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-травня 2021 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС в області Михайло Яцина. «Індикативні показники виконано на 105,8 відсотка. Відтак казна нашої країни додатково отримала від Тернопільського краю 101,8 млн гривень», – деталізував посадовець.

     «Попри випробування коронакризою та невтішні наші сподівання, оскільки бізнес переживає труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єкти підприємництва нашої області все ж дотрималися принципу повноти сплати податків та проявили свою соціально відповідальну позицію. Отож маємо такий результат», ­ наголосив Михайло Яцина.

     Він зазначив, що приріст цьогорічних надходжень до п’яти місяців минулого року склав 48,7 відсотка або плюс 604,5 млн гривень.

     У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 923,4 млн грн, податку на прибуток підприємств – 200,9 млн грн та акцизного податку – 10,3 млн гривень. А це відповідно на 365,7 млн грн, 58,9 млн грн та 3,6 млн грн більше, ніж торік.

     Загалом цьогоріч внесок платників нашого краю до зведеного бюджету склав 3 млрд 904,7 млн гривень. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 34,9 відсотка або плюс 2 млрд 893,7 млн гривень.

Внесок Тернопільщини до держбюджету перевищив 1,8 млрд грн податкових платежів

     Понад 1 млрд 846,9 млн грн податків спрямували до Державного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-травня 2021 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС в області Михайло Яцина. «Індикативні показники виконано на 105,8 відсотка. Відтак казна нашої країни додатково отримала від Тернопільського краю 101,8 млн гривень», – деталізував посадовець.

     «Попри випробування коронакризою та невтішні наші сподівання, оскільки бізнес переживає труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єкти підприємництва нашої області все ж дотрималися принципу повноти сплати податків та проявили свою соціально відповідальну позицію. Отож маємо такий результат», ­ наголосив Михайло Яцина.

     Він зазначив, що приріст цьогорічних надходжень до п’яти місяців минулого року склав 48,7 відсотка або плюс 604,5 млн гривень.

     У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 923,4 млн грн, податку на прибуток підприємств – 200,9 млн грн та акцизного податку – 10,3 млн гривень. А це відповідно на 365,7 млн грн, 58,9 млн грн та 3,6 млн грн більше, ніж торік.

     Загалом цьогоріч внесок платників нашого краю до зведеного бюджету склав 3 млрд 904,7 млн гривень. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 34,9 відсотка або плюс 2 млрд 893,7 млн гривень.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області