Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

     Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302001) (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.

     При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку запитів обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302001), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

     У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

     Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнює обов’язкові поля форми.

     Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу електронного кабінету.

     Заява про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали від землевласників 90 млн гривень

     Впродовж першого кварталу 2021 року власники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 90 млн грн платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року плата за землю зросла на 7,4 млн гривень. Додатково тергромади отримали 9,8 млн грн, оскільки сплата перевищила очікувані надходження на 12,3 відсотка.

     Загалом внесок юридичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують землю, до місцевих бюджетів склав 80 млн грн, а фізичні особи сплатили 10 млн гривень. Приріст до очікуваних надходжень склав відповідно 9,3 млн грн та 507,3 тис. гривень.

     Нагадаємо, відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

     Акцентуємо увагу, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

     Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкові перевірки: практичні нюанси

     Днями начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктор Притула під час Інтернет-конференції поспілкувався із дописувачами щодо практичних нюансів проведення перевірок.

     Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

     Питання: Мене цікавлять податкові листи-запити, якщо товариство свідомо не хоче отримувати і не отримало запит від податкового органу, то що тоді?

     Віктор Притула: Інколи позиція платників податків зводиться до такого, якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків, адже платник податків не ознайомлений з листами ДПС належним чином.

     Однак вважаю такий спосіб захисту категорично неправильним. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки – погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим з подальшим блокуванням податкових накладних тощо.

     Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщене не за юридичною адресою – необхідно так налагодити документообіг, аби будь-яка кореспонденція відразу переадресовувалась за фактичним місцезнаходженням підприємства. Отримуючи на пошті листа, завжди фіксуйте дату отримання, щоб точно відраховувати строки для надання відповіді.

     Питання: У який термін треба надати відповідь?

     Віктор Притула: Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

     Питання: Чи на сьогодні проводяться планові перевірки, якщо так, то кого перевіряють?

     Віктор Притула: Так, проводяться. ДПС України на своєму вебпорталі оновила (станом на 29 березня 2021 року) План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни стосуються лише трьох розділів: розділу І «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб», розділу ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»); розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

     Хочу звернути увагу, що на сьогодні у 2021 році не планується проводити планові перевірки фізичних осіб – підприємців. Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» тому не оновлений.

     Питання: Чи можна використовувати ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним?

     Віктор Притула: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

     Отож, використання програмного РРО при оптовій чи роздрібній торгівлі пальним забороняється.

     Питання: Коли ДПС може здійснити позапланову перевірку?

     Віктор Притула: Є три чітко прописані причини проведення таких перевірок:

- відповідно до Постанови Кабміну від 3 лютого 2021 року №89;

- звернення самого платника податків із запитом на проведення перевірки;

- перевірки в частині порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

     Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі яких така перевірка була призначена. Ці нюанси прописані у направленні на позапланову перевірку.

     Питання: Багато суб’єктів господарювання вирішують не допускати перевіряльників, мотивуючи, що відповідальність за недопуск до перевірки менш проблемний, ніж штрафи після перевірки. Чи справді це так? І чим загрожує недопуск контролерів до перевірки?

     Віктор Притула: Якщо ж відбувся недопуск працівників податкової служби до перевірки, перевірка прийде все ж наступного разу.

     Наслідком недопуску податкової для перевірки може стати арешт майна. Податковий орган має таке право. Арешт можна оскаржити, але це додатково витрачені ресурси.

     Відзначу, що податкова перевірка не обов’язково закінчується штрафами, судом і спорами, її проведення може пройти успішно. Якщо з документацією все гаразд, то краще дозволити інспекторам її перевірити. Краще до перевірки варто готуватися, а вже під час неї – якщо є, занотовувати порушення, усі допущені нюанси, щоб можна було їх уникнути у майбутньому.

     Питання: Чи встановлені терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів?

     Віктор Притула: Оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми Податкового кодексу України, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

Коли за готельні послуги нараховуємо ставку ПДВ 7% та 20%

     Нагадуємо, що згідно із п. 193.1 ст. 193 та п. 74 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків 1 січня 2021 року.

     Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України від 15 вересня 1995 року №324/95-ВР «Про туризм» із змінами і доповненнями (далі – Закон №324). Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 №19 (далі – Правила №19).

     Статею 1 Закону № 324 та Правилами №19 визначено, що:

- готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням;

- аналогічні засоби розміщення – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів;

- готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

- основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором;

- додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

     Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – КВЕД ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

     Згідно з КВЕД ДК 009:2010 та з урахуванням Методологічних основ та пояснень до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 із змінами та доповненнями, такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність охоплює надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах «люкс».

     Послуги охоплюють щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

     Такий клас охоплює діяльність з розміщування у:

- готелях;

- курортних готелях;

- готелях класу «люкс»;

- мотелях.

     Такий клас не охоплює надання в оренду будинків, упоряджених або не упоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.

     Виходячи із зазначеного, якщо платник податку є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції з постачання таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування і напоїв за умови, що такі харчування і напої є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та їх вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

     При цьому, якщо харчування і напої не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання такого харчування і напоїв розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

     Операції з постачання додаткових послуг, зокрема, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Декларування – 2021: варто поспішити

     Нагадуємо, що завершується кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у попередньому році. 

     Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема: доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

     На сьогодні податкова служба спрямовує свої зусилля на створення максимально зручних умов для декларування громадянами доходів – починаючи від  комплексу інформаційних послуг і до часткового автозаповнення декларації в Електронному кабінеті.

     Нагадуємо, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за 2020 рік до 1 травня 2021 року. Останній день подання декларації – 30.04.2021. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 2 серпня 2021 року (включно).

Тернопільський відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області