Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні цього року повідомили 66 суб’єктів господарювання – юридичних осіб Тернопільської області. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 51 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з січнем минулого року сума ПДВ, заявлена до повернення, зросла на 4 млн гривень», – констатував посадовець.

     За його словами, станом на початок лютого цього року платникам податків краю повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 51 млн грн податку на додану вартість. «Тобто відшкодування податку на додану вартість проводиться своєчасно та в повному обсязі», – наголосив очільник податкового відомства.

     «Залишок невідшкодованого ПДВ склав 77 млн гривень, – детально розповів Михайло Яцина. – Щодо 61 млн грн податку ще тривають перевірки та процедура бюджетного відшкодування, а ще 16 млн грн перебувають на стадії судового та адміністративного розгляду».

Доля надміру сплачених податків, які обліковуються більше 1095 днів

     Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що згідно із п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

     Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

     Відповідно до абзацу п’ятого п. 4 глави 2 розд. ІІI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДПС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

     При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Ви запитували на «гарячій лінії»

     Підприємство орендує нежитлове приміщення (під склад) у свого ж працівника, щомісячно виплачуючи йому певну плату. Чи повинна бухгалтерія утримувати і перераховувати податок на доходи з даних сум, чи працівник сам декларує доходи і сплачує належні платежі до бюджету?

     Податковим кодексом України (далі - ПКУ) передбачено, що коли фізична особа здає в оренду об’єкти нерухомості, податковим агентом орендодавця є орендар. Тобто, підприємство повинно утримувати податок із сум орендної плати і перераховувати його до бюджету. У даному випадку, податок на доходи утримують із суми загального місячного оподатковуваного доходу, включаючи заробітну плату працівника, за ставкою 18%. Відповідно до п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ працівник – орендар, також, буде і платником військового збору.

     Адже, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Підприємство ж має обов’язок не тільки оподаткувати суми орендного платежу, але й відобразити їх у ф. №1ДФ, яка подається до податкового органу щоквартально.

     За таких обставин, оскільки працівник отримував доходи виключно від податкового агента (підприємства), які оподатковувались, обов’язку подавати податкову декларацію у нього немає.

Тернопільський відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області