Рік лише почався, а підприємства Тернопільщини вже спрямували до казни нашої держави 326,2 млн грн податку на додану вартість. Порівняно з січнем 2020 року надходження цього платежу зросли на 136,8 млн гривень. Тобто приріст ПДВ склав 72,2 відсотка. Частка ПДВ у загальних надходженнях до державного бюджету становить 75,5 відсотка.

     На початок лютого цього року на теренах нашого краю було зареєстровано 2754 платники податку на додану вартість – юридичних осіб. Необхідно відзначити, що порівняно з 1 січнем

2021 року їх збільшилось на 13 осіб або на 0,4 відсотка, а з аналогічним періодом минулого року – «плюс» 75 платників або 2,8 відсотка.

     Одним з факторів збільшення надходжень ПДВ до державної скарбниці є результативна робота Системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, яка дозволяє блокувати реєстрацію ризикових податкових накладних, руйнувати схеми з формування фіктивного податкового кредиту, що забезпечує збільшення обсягів декларування ПДВ та сплати до бюджету.

Перереєстрація ПРРО: зміна найменування або адреси господарської одиниці

     Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

     При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

     Пунктом 10 розд. II Порядку №317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

     Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

     Згідно з п. 11 розд. II Порядку №317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Ви запитували на «гарячій лінії»

     Військовослужбовець (кадровий офіцер), сплачує за навчання свого сина і має бажання подати податкову декларацію та отримати податкову знижку за 2020 рік, а також за 2019 рік, тому що подати раніше не мав змоги. Чи може він таким правом скористатись?

     Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

     Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом . Податковий кодекс, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.

     При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян

     Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, а не заробітну плату, не має права на застосування податкової знижки.

     Якщо платник податку не скористався правом на отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Борг експідприємця з «пенсійного» внеску спишуть у податковій

     Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, щоЗаконом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020 року, внесено зміни до пункту 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

     Так, відповідно до п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року, суми недоїмки, нараховані фізичним особам-підприємцям (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

     Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

     Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Тернопільський відділ організації роботи

Головного управління ДПС

у Тернопільській області