Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F1316602.

     Для подання реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО в графі «Адреса розміщення ГО» необхідно зазначити дані, які повністю збігаються з адресою об’єкта оподаткування в облікових даних.

     При отриманні суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. №1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. №1-ПРРО.

Оподаткування спадщини: коли застосовують ставку 5 чи 18 відсотків

     Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. 

     Так, відповідно до підпункту  «а» п. п. 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО. 

     Керуючись п. п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО 5 відсотків. Таким чином, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунка). 

     Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків. 

     Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 та 18 відсотків зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору. 

     Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації. 

     Зауважимо, що граничний термін подання декларації 30 квітня 2021 року. Податкову декларацію платникам необхідно подавати  до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

     Громадяни мають можливість подати декларацію не відвідуючи податкову інспекцію, а скориставшись Електронним кабінетом. У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При цьому, як і раніше декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, і звичайно подати до контролюючого органу особисто або уповноваженою на це особою.

На Тернопільщині мікробізнес переважає

     Станом на початок цього року на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебувало 59388 основних платників податків. Понад 59 відсотків із них – приватні підприємці, а це 35052 особи. Решта платників є юридичними особами – 24333. Порівняно з минулим роком кількість суб’єктів господарювання зросла відповідно на 727 та 835 осіб.

     Торік взяли на облік 5830 платників податків. Серед них 985 юридичних осіб та 4845 підприємців. Припинили діяльність упродовж цього часу 4149 суб’єктів підприємництва, а саме: 222 юридичні особи та 3972 фізичні особи – підприємці.

     У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 1105 327 фізичних осіб, а також 4255 іноземців. Проте 4811 осіб відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. Загалом минулого року зареєстровано 11597 фізичних осіб та 266 іноземців.

Коли «загальносистемником» авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету несвоєчасно

     Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

     Згідно з п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

     Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

     Водночас п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

     Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

     Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

     Однак, якщо фізичною особою – підприємцем несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.

     Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня.

     Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

     Враховуючи викладене, до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

     При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління

ДПС у Тернопільській області