Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

     Згідно із п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

     У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

     Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску.

     Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:

- для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

     Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;

- для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.

     Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

Перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін – на вебпорталі ДПС

     Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України оприлюднила на своєму офіційному вебпорталі Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін (далі – Перелік джерел) в розділах:

     Головна->Діяльність->Трансфертне ціноутворення->Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін;

     Головна->Довідники, реєстри, переліки->Переліки.

     Додатково з метою доведення до відома платників податків – учасників контрольованих операцій (далі – КО) відповідне повідомлення про розміщення Переліку 30.12.2020 було опубліковано на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Новини»: Головна->Медіа-центр->Новини.

     Зазначений Перелік джерел є складовою механізму визначення дотримання принципу «витягнутої руки» по операціях з сировинними товарами, що визначений п. п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та направлений на забезпечення виконання вимог щодо використання методу порівняльної неконтрольованої ціни.

     ПКУ визначає рекомендаційний характер та невиключність зазначеного Переліку джерел з метою забезпечення дотримання методології аналізу та визначення відповідності принципу «витягнутої руки» та не обмежує платника податків у виборі будь-якого з джерел, інформація якого про котирувальні ціни що використовуватимуться для порівняння відповідатимуть умовам зіставності визначеним п. п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

     Базовою вимогою, якою керувалася ДПС при формуванні Переліку була наявність доступної методології формування джерелом даних та інформації про ціни та складові ціноутворення саме в рамках вимог до аналізу КО, а також наявність котирувальних цін щодо сировинних товарів, які експортуються/імпортуються українськими компаніями, доступність джерел для широкого кола платників податків.

     До Переліку увійшли інформаційно-аналітичні продукти п’яти міжнародних цінових агентств (компаній) та двох вітчизняних державних підприємств, які мають значний досвід роботи з інформацією (даними) щодо цін на товари та товарні групи, що, зокрема, мають суттєву частку в українському експорті.

     Визначення, у відповідності до абзацу другого п. п. 39.3.3.4 п. п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, Кабінетом Міністрів України (КМУ) Переліку сировинних товарів (постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України України від 08 вересня 2016 року № 616») та оприлюднення ДПС Переліку дозволяє забезпечити, починаючи з 2021 року, практичне застосування норм ПКУ щодо КО з сировинними товарами.

     Виходячи з результатів практичного застосування Переліку джерел буде визначатись необхідність здійснення його коригування(нь) в майбутньому.

     Виходячи з норм п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, забезпечення ідентифікації Переліку джерел (його позицій) при здійсненні посилань та документальному відображенні при формуванні матеріалів за результатами аналізу ризиків трансфертного ціноутворення та перевірок КО проводиться шляхом наведення повної назви Переліку джерел та зазначенням оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС (30.12.2020).

Легальні доходи жителів Тернопільщини додали територіальним громадам 4,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

     Торік жителі Тернопільщини зі своїх офіційних доходів сплатили 4 млрд 348,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів.

     «Відрадно, що попри нелегкі економічні умови, в яких нам довелося жити і працювати минулоріч, надходження цього платежу зросли на 9,4 відсотка порівняно з січнем-груднем 2019 року або на 372,1 млн грн більше. Додатково бюджети отримали 388,5 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 9,8 відсотка», – зазначив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

     Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 3 млрд 248,7 млн грн податку, а це «плюс» 291,1 млн грн до очікуваних. До державного бюджету наші краяни перерахували 1 млрд 99,9 млн грн платежу, що на 97,3 млн грн перевищило індикативні надходження.

     «Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 80 відсотків і є основним джерелом їх зростання, а відповідно і фінансового забезпечення територіальних громад, розвитку їхньої інфраструктури», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

Доплати до посадових окладів працівників за роз’їздний характер роботи оподатковують ПДФО

     Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» із змінами та доповненнями, підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

     Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями.

     Згідно із п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

     Відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

     Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності ( п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

     Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Враховуючи викладене вище, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління

ДПС у Тернопільській області