Відповідно до п. п. 169.2.1 та п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

     Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання

роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

     Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

     Згідно з ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1135 грн), на кожну таку дитину.

     При цьому, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн), мають право платники податку, які утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

     Відповідно до п. п. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 ПКУ, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п. п. «б» п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

     Таким чином, платник податку на доходи фізичних осіб при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на кожну дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю, – по 100 відс. пільги (у 2021 році – 1135 грн), та на кожну дитину з інвалідністю – по 150 відс. (у 2021 році – 1702,50 гривень).

Облік доходів та витрат у підприємців-спрощенців першої-третьої груп

     Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців»» (далі – Закон №786) зокрема, внесені змін до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

     Так, з 1 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

     Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

     Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

     Наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2020 року №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 1 січня 2021 року втрачають чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

     Водночас зміни запроваджені Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 ПКУ.

     Враховуючи вищезазначене, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп на підставі первинних документів ведуть облік доходів (не платники ПДВ) та облік доходів і витрат (платники ПДВ) в довільній формі в паперовому вигляді чи в електронному вигляді шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

     При цьому зазначаємо, що за бажанням платники першої-третьої груп єдиного податку, можуть продовжувати вести облік доходів у книгах за попередньо визначеними формами.

     За грудень місцеві бюджети Тернопілля отримали у 2,5 рази більше податку на прибуток

     Торік платники податків Тернопільщини забезпечили до Зведеного бюджету України сплату 307,4 млнгрн податку на прибуток, що на 30,2 млн грн більше, ніж за 2019 рік. До державного бюджету суб’єкти господарювання спрямували 273,3 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці отримали 34,1 млн грн податку на прибуток. Сплата перевищила очікування до держбюджету на 21,4 відсотка (+225 тис. грн), а до місцевих – на 54,2 відсотки (+22,1 тис. грн).

     До загального фонду зведеного бюджету у січні-грудні 2020 року сплатили 4,7 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій. А це 46,2 відсотка більше, ніж очікувалося, а отже надійшло 1,5 млн грн додатково.

     У грудні минулогороку до зведеного бюджету спрямували 4,5 млн грн податку на прибуток, а це на 84,8 відсотка перевищило очікування. До державної казни надійшло 4 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на пів мільйона гривень податку на прибуток, що в два з половиною рази більше, ніж очікувалося.

     Документи, які слід готувати для перевірки підприємцям або особам, що провадять незалежну професійну діяльність

     Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Право проведення контролюючими органами, визначеними п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

     Зокрема, підпунктами 20.1.2 та 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом, а також довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.

     Згідно з п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

     Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

     Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

     Згідно з абзацами першим-третім п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

     Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

     Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

     Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

     Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

     Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

     У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

     Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

     Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

     Пунктом 85.4 ст. 85 ПКУ визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

     Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

     Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

     Отже, нормами ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань.

Відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області