Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

     Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).

     Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

     Відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

     Згідно з п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, при обранні ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

     При цьому платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених  ПКУ.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Відповідно до п. п. 293.8.4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, при переході на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ;

в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

      При анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

     Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Тернопільщина: у час «коронакризи» малий бізнес активно сплачує податки

     З початку року представники малого і середнього бізнесу спрямували до бюджетів територіальних громад Тернопілля 665,4 мільйони гривень єдиного податку.

     Як повідомив начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько, порівняно з минулим роком надходження від ФОПів, підприємств та агровиробників, які обрали спрощену систему оподаткування, зросли на 44,9 мільйона гривень.

     Зокрема, підприємці сплатили майже 429,4 мільйона гривень єдиного податку, що на 39,5 мільйона більше, ніж торік. Додатково місцеві скарбниці отримали від них 7,5 млн грн, бо сплата перевищила очікувані надходження на 1,8 відсотка.

     Від сільгосппідприємств надійшло 152,1 мільйона гривень, від суб’єктів господарювання-юридичних осіб – 83,9 мільйона гривень, що перевищило минулорічні показники відповідно на 4,3 та 1,1 мільйонів гривень. Приріст до очікуваних надходжень склав 8,2 відсотка від аграріїв та 9,4 відсотка від юросіб-спрощенців, а це відповідно плюс 11,5 млн грн та 7,2 млн гривень.

     «У надскладних умовах пандемії COVID-19 малий бізнес Тернопільського краю демонструє відповідальну і зважену позицію. Тож керівники кожної громади повинні бути особливо уважними для створення комфортних умов розвитку підприємницької діяльності на території територіальних об’єднань. Вважаю, що приватна ініціатива соціально відповідальних платників податків повинна мати належну підтримку на усіх рівнях, особливу увагу – від громади, бюджет якої наповнюється завдяки таким підприємцям», – Наголосив очільник податкової служби області Іван Пунько.

Мала податкова реформа: перший звітний податковий період для подання декларації з рентної плати

     Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон), який набрав чинності 23травня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо корисних копалин, які не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин.

     Законом уточнено критерій щодо отримання або не отримання економічної вигоди надрокористувачами від видобування корисних копалин, у тому числі прісних підземних вод, яким визначено діяльність, що здійснюється домогосподарствами.

     Домогосподарство – це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

     Таким чином суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування, не залежно від глибини розробки водозабірної споруди та використовують такі обсяги підземної води для цілей інших ніж забезпечення власних потреб домогосподарств, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ.

     Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин декларують податкові зобов’язання згідно з п. 257.1 ст. 257 ПКУ за звітний (податковий) квартал за формою Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719. Невід’ємною частиною декларації є додатки. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється у Додатку 1 до декларації (далі – Додаток 1).

     При цьому у рядках 5.1-5.4 Додатка 1 зазначається інформація щодо дозволу на спеціальне водокористування або спеціального дозволу на користування надрами у разі його отримання, а саме у рядку:

- 5.1 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- 5.2 – назва області (за спеціальним дозволом);

- 5.3 – район (за спеціальним дозволом);

- 5.4 – назва ділянки надр (за спеціальним дозволом).

     Суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність з видобування підземних вод без відповідного дозвільного документа необхідно звернутися до Державного агентства водних ресурсів України, як центрального органу виконавчої влади, який відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює дозволи на спеціальне водокористування (п.п. 3 п. 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №393), для визначення приналежності провадження ними господарської діяльності із видобування підземної води до спеціального водокористування, що є підставою для отримання дозволу на спеціальне водокористування та відповідає умовам щодо визначення платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ.

Кого звільнять від сплати ЄВ з нового року

     Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

     Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набирає чинності з 01.01.2021, вносяться зміни, зокрема, до ст. 4 Закону №2464, а саме: в новій редакції буде викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.

     Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

     Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (частина п’ята ст. 4 Закону №2464).

     Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Теребовлянський сектор організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області