У Тернопільській ДПІ для відвідувачів діє електронна черга

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з метою забезпечення зручності та оперативності обслуговування відвідувачів у Центрі обслуговування платників (ЦОП) Тернопільської ДПІ встановлено автоматизовану систему керування чергою.

Електронна черга є сучасним програмно-апаратним комплексом для управління потоками відвідувачів, контролю черг, організації обслуговування та розподілу відвідувачів. Ця система з одного боку вирішує завдання управління чергами та розподілу навантажень на працівників, які надають послуги у ЦОП, а з іншого боку – покращує сервіс для їх відвідувачів. Електронні сервіси допомагають зрозуміти потреби користувачів, визначити групу споживачів послуг та покращити послуги відповідно до потенційних потреб користувача.

Відвідувач для його прийому у ЦОП Тернопільської ДПІ реєструється в такій системі модератором за допомогою термінала, отримує відповідний чек з номером та очікує прийому. З метою привернути увагу відвідувача до того, що його черга вже підійшла, відповідний рядок з номером відвідувача відображається на табло та подається звуковий сигнал.

Система електронної черги має ряд переваг, зокрема, індивідуальний підбір пріоритетів при реєстрації, не потрібно витрачати час для того, щоб стояти в чергах, якісний сервіс робить очікування спокійним і корисним.

Протягом дня не було торгівлі: чи інформуємо про це контролерів

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону №265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При цьому, такі суб’єкти господарювання зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, зокрема, передбачено, що при закритті торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Згідно з п. п. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги №1057), РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).

Пунктом 3.4 розд. ІІІ Вимог №1057 визначено, що ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547».

Враховуючи викладене, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО та/або ПРРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.

Оподаткування та відображення у ф. 1ДФ відшкодування моральної шкоди

Умови звернення стягнення на заробітну плату боржника регулюються розд. ІХ Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (п. 3 ст. 68 розд. ІХ Закону №1404).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. п. «а» п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ та військовий збір за ставкою 1,5 відс., визначеною п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Згідно з п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, нарахований згідно з п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, відображається у Податковому розрахунку за ф. 1 ДФ під ознакою доходу «120».

Враховуючи викладене, роботодавець, який на підставі постанови виконавця утримує із фактичного заробітку працівника суми відшкодування моральної шкоди і перераховує їх на рахунок виконавчої служби для подальшої виплати стягувачу, виступає податковим агентом щодо оподаткування та відображення у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ такого доходу.

При цьому у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ дохід у вигляді немайнової (моральної) шкоди, незалежно від його розміру, відображається під ознакою доходу «120» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.

Бізнес Тернопільщини отримав 500 млн грн відшкодованого ПДВ

«Упродовж одинадцяти місяців 2020 року бізнес Тернопільщини задекларував 485 млн грн бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Про це заявили 135 суб’єктів господарювання краю», – інформував начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Він зазначив, що завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. Так, цьогоріч платники Тернопільщини вже отримали з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 500 млн грн ПДВ.

Крім цього, з початку року фахівці податкової служби області упередили 6 млн грн неправомірно задекларованого до відшкодування податку на додану вартість.

Загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 67 млн грн, у тому числі: 51 млн грн знаходяться в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 16 млн грн ¬ у судовому та адміністративному розгляді.

«До речі, платники податків мають можливість в онлайнрежимі відстежити та перевірити етап, на якому перебуває їх платіж, за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що розміщений на офіційному вебпорталі ДПС України», – додав Іван Пунько.

Теребовлянський сектор організації роботи

оганізаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

У Тернопільській ДПІ для відвідувачів діє електронна черга

БЕРЕЖАНСЬКА ОКРУЖНА ПРОКУРАТУРА

Адреса і контакти

Календар свят