Повернено кошти чи товар: коли покупцю зменшувати податковий кредит

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми

попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Отже, якщо платник податку не сформував податковий кредит, у зв’язку із зупиненням реєстрації податкової накладної, то при поверненні коштів/товарів у нього не має підстав для зменшення податкового кредиту.

Нецільова благодійна допомога: ознака доходу у ф. 1ДФ

Відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 гривень).

Згідно з п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

На Тернопільщині від продажу алкоголю бюджети отримали 88,4 млн грн

Упродовж січня-жовтня 2020 року територіальні громади Тернопільщини отримали 88,4 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. При цьому надходження платежу перевищили очікування на 8,6 відсотка. Відтак додатково до місцевих скарбниць спрямували 7 млн гривень. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 30,9 млн грн (35%). Продаж пива додав 16 млн грн (18%), а тютюнових виробів – 41,5 млн грн (47%).

Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни 13,5 млн грн акцизного податку. Додаткові надходження платежу склали 800 тис. грн, надійшло платежу на 6,5 відсотка більше, ніж очікувалося. Основна сума податку, а це 13,3 млн грн надійшло від виробництва горілчаної продукції. Виготовлення спирту та пива додало бюджету країни від Тернопілля по 100 тис. грн акцизного податку.

Контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі: відповідальність платника

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

- на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;

- на програмних РРО (далі – ПРРО) при здійсненні розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону №265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Контрольна стрічка – це копії розрахункових документів послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі (ст. 2 Закону №265).

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону №265 якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або ПРРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Таким чином, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або ПРРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність.

Теребовлянський сектор організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Повернено кошти чи товар: коли покупцю зменшувати податковий кредит

БЕРЕЖАНСЬКА ОКРУЖНА ПРОКУРАТУРА

Адреса і контакти

Календар свят