Форма 1ДФ: заборгованість, за якою минув строк позовної давності

Відповідно до п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня

звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Водночас п. п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4:

- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а, тобто проставляється «0»;

- інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «194».

Враховуючи вищевикладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

Тернопільщина: карантин не завадив повноцінній сплаті податків

Внесок платників податків Тернопілля до Зведеного бюджету України склав 7 млрд 577,7 млн грн упродовж січня-листопада цього року. «Додаткові надходження від наших краян склали 921,8 млн грн, оскільки сплата перевищила очікувані прогнози на 13,9 %. Порівняно ж з аналогічним періодом минулого року приріст становить 14,4 відсотка або 954,6 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Він деталізував, що за одинадцять місяців цього року до державного бюджету суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 3 млрд 374,2 млн гривень. Це на 662,7 млн грн перевищило надходження січня-листопада 2019 року та на 588,1 млн грн очікувані показники. Зокрема, у розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 1 млрд 625,5 млн грн та податку на прибуток підприємств – 269,2 млн гривень.

«Найбільше платежів перерахували до загального фонду Зведеного бюджету України платники Тернополя та Тернопільського району, а це відповідно 2 млрд 994,1 млн грн та 636,4 млн гривень. Суттєво поповнили скарбницю і платники Гусятинщини, Теребовлянщини та Підволочищини. Вони спрямували відповідно 390,3 млн грн, 366,5 млн грн, 281,7 млн грн податкових платежів», – інформував Іван Пунько.

Надходження до місцевих бюджетів склали 4 млрд 203,5 млн грн, що на 291,9 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Перехід на захищений носій ключової інформації

На сьогодні актуальним питанням для користувачів є придбання захищених носіїв ключової інформації або перехід на них з незахищених. Використання таких носіїв дозволяє захистити записані на них дані від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Для забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 впроваджено експериментальний проект. Він реалізується до дня набрання чинності змін до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Багато користувачів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС вже придбали захищені носії ключової інформації.

Для зручності користувачів кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС було доповнено «Настанову користувача» програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» пунктом 7 «Перехід на ЗНКІ за електронним запитом».

У цьому пункті покроково описано механізм самостійного переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій. З його допомогою користувачі можуть швидко та зручно перейти на захищений носій та сформувати нові сертифікати за допомогою електронного запиту.

«Настанову користувача» розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача acskidd.gov.ua.

Коли після отримання другої квитанції, платника інформували про відмову у прийнятті звітності

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557).

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п. 49.9 ст. 49 ПКУ за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання відповідно до п. 49.11 та п. п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ.

Теребовлянський сектор організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Форма 1ДФ: заборгованість, за якою минув строк позовної давності

БЕРЕЖАНСЬКА ОКРУЖНА ПРОКУРАТУРА

Адреса і контакти

Календар свят