Поповняємо обсяг залишків пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ

Відповідно до п. п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

- наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

- без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:

- загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;

- повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.

Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.

Неподана звітність: яку перевірку чекати платнику

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Поряд з цим документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

На Тернопільщині торгівля з порушеннями призвела до штрафів

Упродовж десяти місяців цього року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 248 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. До порушників застосували фінансові санкції на суму 12,4 млн гривень.

Відтак встановили 293 порушень норм законодавства, що регулює виробництва й обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального. Зокрема, виявлено 66 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін. Крім того, зафіксовано 42 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування. Мали місце 38 випадків, необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального тощо.

Упродовж січня-жовтня цього року анулювали 284 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Ще 207 ліцензій скасували на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Загалом на даний час бізнес нашого краю використовує 4631 ліцензію на реалізацію алкоголю та тютюну.

Коли договір оренди земельної ділянки на стадії переоформлення

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) договір оренди землі припиняється, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону №161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із ст. 122 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий платник має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (абзац восьмий ст. 33 Закону №161).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду (п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Теребовлянський сектор організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Поповняємо обсяг залишків пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ

БЕРЕЖАНСЬКА ОКРУЖНА ПРОКУРАТУРА

Адреса і контакти

Календар свят