Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

     Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми особами, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини.

     Згідно зі статтею 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягне повноліття раніше (наприклад, у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття – з моменту реєстрації шлюбу; повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини; після набрання законної сили рішенням суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності).

     Малолітні, неповнолітнідіти спадкодавця мають право, незалежно від змісту заповіту на обов’язкову частку (половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом).

     Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.

     Дитина вважається такою, що прийняла спадщину, навіть якщо на момент смерті спадкодавця проживала окремо.

     Для прийняття спадщини необхідно звернутися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини з відповідними документами, а саме:

     - свідоцтво про смерть спадкодавця;

     - документи, подані на підтвердження факту місця відкриття спадщини спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою);

     - свідоцтво про народження дитини та її паспорт (за наявності), довідка про присвоєння індивідуального номеру платника податків дитини;

     - документи, за якими встановлюється черга спадкування дитини за законом із (свідоцтва, рішення суду, тощо), або заповіт на ім’я дитини;

     - правовстановлюючі документи на спадкове майно;

     - звіт (акт) про оцінку майна, здійснену уповноваженим суб’єктом оцінювання крім спадкоємців першої та другої черги спадкування;

     - заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана батьками (батьком, матір’ю, якщо помер інший з батьків), що діють від імені та в інтересах малолітньої дитини, або заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана неповнолітньою дитиною яка досягла 14 років.

     У разі, якщо дитина є спадкоємцем після померлих батька та матері, дитина може отримати свідоцтво про право на спадщину у наступних випадках:

     - після набуття повного обсягу цивільної дієздатності (18 років – повнолітня особа; у випадках, передбачених законом) або

     - після призначення опікуна (піклувальника) відповідно опікуном (дитиною за згодою піклувальника).

     За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

               Начальник відділу

               Бережанське бюро правової допомоги                                                             Процик П.Б.